Меншиков Олександр Данилович
російський військовий злочинець, державний і військовий діяч / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Меншиков Олександр Данилович?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Олекса́ндр Дани́лович Ме́ншиков (рос. Александр Данилович Меншиков; 6 (16) листопада 1673(16731116) — 12 (23) листопада 1729) — московський державний і військовий діяч, військовий злочинець, генерал-фельдмаршал (1709), генералісимус (1727). Фаворит московського царя Петра І. Перший голова Санкт-Петербурзької губернії (1703—1724, 1725—1727) і Військової колегії (1719—1724, 1726—1727). Народився у Москві. Став довіреною особою Петра I, хоча не мав ні шляхетного походження, ні освіти[5]. Брав участь в Азовських походах (1695—1696) і Великому посольстві (1697—1698). Особливо відзначився у Великій Північній війні (1700—1721): звів фортеці у Санкт-Петербурзі, Кронштадті, Києві; командував московськими військами у Речі Посполитій; переміг шведів під Калішем (1706) і Лісною (1708); придушив антимосковське повстання Івана Мазепи, вирізавши Батурин (1708); командував лівим крилом москвинів у Полтавській битві (1709), розбив противника при Переволочній, знищив Чортомлицьку Січ[5]. Був царським намісником під час Прутського походу царя (1711). Познайомив царя з його майбутньою дружиною, на той час — своєю наложницею, Катериною Скавронською (Катерина І). Отримав чимало різних звань, зокрема титул ясновельможного князя Іжорського (1707). Кавалер ордену Андрія Первозваного та багатьох інших. Володів величезними маєтностями, був власником міст Полонне, Батурин, Почеп, Ямпіль тощо. Звів у російській столиці Меншиковський палац (1711). Здобув славу хабарника і найбільшого розкрадача державної казни, за що постійно перебував під слідством (з 1714)[5]. Після смерті Петра І допоміг його дружині Катерині І зійти на трон, за часів царювання якої (1725—1727) став фактичним правителем Російської імперії[5]. Очолив новостворену Верховну таємну раду (1726). Намагався зберегти своє становище регента в часи Петра ІІ, але через інтриги заарештований і засланий із сім'єю на Сибір, до села Берьозов[5]. Все його майно конфіскували. Одружений із царською придворною Анною Михайлівною Арсеньєвою, від якої мав 7 дітей[5]. Помер у Берьозові, де й був похований. Могила не збереглася[5].
Олександр Меншиков | ||
| ||
---|---|---|
1727 — 1729 | ||
| ||
1703 — 1724 | ||
1725 — 1727 | ||
| ||
1719 — 1724 | ||
1726 — 1727 | ||
Народження: |
6 листопада 1673(1673-11-06)[1] або 6 листопада 1672(1672-11-06)[2] Москва, Московія | |
Смерть: |
2 листопада 1729(1729-11-02)[1] або 12 листопада 1729(1729-11-12)[2] Березово, Березовський повітd, Тобольська провінціяd, Сибірська губернія, Російська імперія[3][4] | |
Причина смерті: | натуральна віспа | |
Національність: | москвин | |
Підданство: | Московія / Росія | |
Релігія: | православний | |
Рід: | Меншикови | |
Шлюб: | Darya Menshikovad | |
Діти: | Меншиков Олександр Олександровичd, Меншикова Марія Олександрівнаd і Бірон Олександра Олександрівнаd | |
Нагороди: | ||