Ментик
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ме́нтик[1] (від угор. mente — «плащ», «накидка») — короткий одяг, схожий на куртку, обкладену хутром, з ґудзиками в кілька рядів, зі шнурками і петлями.
Ментик був частиною форменого одягу гусарів, який в холодну пору року надягали зверху доломана. У теплий період року, ментики носили накинутими на ліве плече, від звалювання ментик утримувався шнурком, який охоплював шию та мав назву ментишкет. У російській армії у теплу пору року з 1836 року ментик носили за спиною, за винятком гусарів, озброєних піками (частина полку під час бойових дій, наприклад у війні 1812 року). Перед атакою ментик було положено знімати зовсім або надягати у рукави, аби він розвиваючись на скаку, не створював незручностей[2][3].