Медіатизація

Медіатиза́ція (від пізньолат. mediatus — «той, хто виступає посередником») у широкому сенсі — це анексія монархії іншою монархією, при якій правлячий рід анексованої держави зберігає свої титули. Наприклад, якщо суверенне князівство стало частиною більшого королівства, князь, хоча і стає підданим короля, зберігає свій титул і деяку частину влади^[1].

Див. також: Медіатизація (медіа)

Термін медіатизація (нім. Mediatisierung) був вперше застосований при реорганізації німецьких держав на початку XIX століття^[2], коли відбулося підпорядкування князів та інших чинів Священної Римської імперії більш могутнім імперським не безпосередньо (immediatus), а через іншого, більшого князя (короля), до складу володінь якого входила медіатизована територія. Медіатизація була широко проведена Наполеоном I у 1803—1806 роках, який, користуючись з медіатизації земель, розширив територію своїх союзників: Баварії, Бадена, Вюртемберга та інших германських держав — герцогств, курфюрств (князівств) тощо, які перетворилися на королівства. Цей процес сприяв ліквідації Священної Римської імперії та виникненню Рейнського союзу (1806)^[3].

Докладніше: Німецька медіатизація

Примітки

1. Universalis, Encyclopædia. MÉDIATISATION D'EMPIRE. Encyclopædia Universalis (fr-FR) . Процитовано 7 грудня 2023.
2. Whaley, Joachim (2012). Germany and the Holy Roman Empire 1493–1806 (англ.). Oxford: Oxford University Press. с. v.2, p.603. ISBN 978-0-19-969307-8.
3. Медіатизація. Велика радянська енциклопедія (рос.). Архів оригіналу за 15 квітня 2016.