Медіана (поезія)

Медіана (лат. medianus — середній) — велика цезура з постійним місцем у багатоскладових строфах (гекзаметр, олександрійський вірш, силабічний тринадцятискладник); медіана витворює варіативний ряд на два рівних піввірші в межах одного віршового рядка^[1]. Медіана відмінна від малої цезури чи словоподілу, тобто короткої паузи, що виникає під час читання після кожного слова.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Медіана (значення).

Приклади

Вірш «В степу» Миколи Зерова: кожен рядок містить 12 або 13 складів, посередині кожного рядка є доречна за змістом пауза тобто цезура. Схема поділу складів медіанами у рамках одного рядка: 6 // 6 або 6 // 7. Рима присутня тільки між останніми словами суміжних рядків (могил — крил, колоній — коней, орачі — ключі тощо), слова, що стоять безпосередньо перед медіанами, не римуються (степ — далечінь, зове — обрії, вози — летять тощо).

Високий, рівний степ. // Зелений ряд могил.
І мрійна далечінь, // що млою синіх крил
Чарує і зове // до еллінських колоній.
Ген-ген на обрії // сильвети темних коней,
Намети і вози, // і Скити орачі.
Із вирію летять, // курличучи, ключі;
А з моря вітер дме // гарячий, нетерпливий.
Але по що мені // ті вітрові пориви
І жайворонків спів, // і проростання трав?

З якою б радістю // я все те проміняв
На гомін пристані, // лиманів синє плесо,
На брук і вулиці // старого Херсонесу!

Див. також

• Цезура (література)

Примітки

1. Медіана // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 22.