Мацей Куронь

Мацей Куронь (пол. Maciej Kuroń, 8 березня 1960 Варшава — 25 грудня 2008 Ізабелін-Ц) — польський шеф-кухар, журналіст, кулінарний публіцист, телеведучий програм на кулінарну тематику. Син Гражини та Яцка Куронів^[1].

Мацей Куронь
пол. Maciej Kuroń
Народився	8 березня 1960(1960-03-08) Варшава, Польська Народна Республіка
Помер	25 грудня 2008(2008-12-25) (48 років) Ізабелін-Ц, Ґміна Ізабелін, Варшавський-Західний повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща ·circulatory insufficiencyd
Поховання	Повонзківський цвинтар
Країна	Республіка Польща
Національність	поляк
Діяльність	журналіст, кухар
Alma mater	V L.O. im. Ks. Józefa Poniatowskiegod, Culinary Institute of Americad і Higher School of Pedagogy in Olsztynd
Знання мов	польська
Членство	Stowarzyszenie Wolnego Słowad і Independent Students' Uniond
Батько	Яцек Куронь
Мати	Гражина Куронь
У шлюбі з	Йоанна Куронь
Діти (4)	Ян, Якуб, Кацпер, Гражина
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Дитинство та рання юність

Переможець історичної Олімпіади планував навчатися на історичному факультеті Варшавського університету, однак перешкодою цьому стало рішення тодішнього міністра вищої освіти. Нарешті, у жовтні 1979 року почав навчання на історичному факультеті Вищої педагогічної школи в Ольштині^[2].

80-ті роки XX століття

Після страйків у серпні 1980 року та створення «Солідарності» ініціював створення незалежної студентської організації в Ольштині. 18-19 жовтня 1980 року брав участь у установчому з'їзді у Варшаві^[3]. Як делегат Ольштинського ВПШ, був членом Національного засновницького комітету, і за його ідеєю нова молодіжна організація, яка протистояла комуністичній владі, прийняла назву «Незалежна студентська асоціація»^[4].

Воєнний стан (1981—1983)

У 1981 році був одним з головних організаторів студентських страйків на ВПШ — 25-27 лютого та 23 листопада — 11 грудня 1981 року. Після оголошення воєнного стану 13 грудня 1981 року був інтернований у Бялоленку^[4] та негайно депортований з університету^[5]. У той час його представником від імені студентської комісії, відповідальної за допомогу людям, репресованим під час воєнного стану, був тодішній студент 3 курсу факультету права та адміністрації Варшавського університету Роберт Гвіаздовський^[6]. Після скасування воєнного стану поїхав до США, де навчався в Кулінарному інституті Америки^[7].

Ведучий кулінарних програм

Був автором кількох кулінарних книг, зокрема «Польської кухні. Кухні Співдружності багатьох народів»^[8]. Належав до Асоціації Вільного слова^[9]. По телебаченню вів кулінарні програми: «Небо в роті» (пол. Niebo w gębie) на WOT, «Готуй з Корунем» (пол. Gotuj z Kuroń) та «Куронь одного разу» (пол. Kuroń raz) на TVN та кулінарне вікторинне шоу «Грай з Корунем» (пол. Graj z Kuroniem) на TVP1^[10]. У 1998 році йому було присуджено премію «Wiktory»^[11].

Приватне життя

Був одружений з Йоанною та мав четверо дітей: Яна, Якуба, Кацпера і Гаю^[10].

Смерть і похорони

Раптово помер 25 грудня 2008 року в своєму будинку в Ізабеліні під Варшавою^[12] через сильну недостатність кровообігу. 7 січня 2009 року його поховали на Повонзківському кладовищі у Варшаві^[13] (розділ 85-2-10). У день похорону, «за видатні заслуги в діяльності на користь демократичних перемін в Польщі та за участь у формуванні соціальних настроїв поляків», був посмертно нагороджений Офіцерським хрестом Ордена Відродження Польщі^[14][15].

Примітки

1. Maciej Kuroń nie żyje. 25 грудня 2008. Архів оригіналу за 18 березня 2009. Процитовано 26 травня 2020.
2. Byłem laureatem olimpiady historycznej, a to automatycznie dawało mi miejsce na Wydziale Historycznym Uniwersytetu Warszawskiego. Powinienem się tam dostać. Ówczesny minister edukacji robił jednak wszystko, abym tam nie trafił. W końcu przedstawiono mi propozycję studiów w Olsztynie na WSP. Trafiłem w te piękne strony w październiku 1979 r. Byłem z innej planety — Rozmowa z Maciejem Kuroniem [Архівовано 22 травня 2018 у Wayback Machine.], Gazeta Wyborcza (Olsztyn) 13.03.2001.
3. Galopem przez stulecia: Olsztyn 1353–2003. Olsztyn: Edytor „Wers”. 2003. с. 197—198. ISBN 83-919110-0-4.
4. Jerzy Necio «Sportowcy» i «Olimpijczyk»- trening na esbeckich warunkach [Архівовано 30 липня 2018 у Wayback Machine.] «Debata» luty 2010
5. 13 grudnia 1981r. zostałem internowany w Białołęce. Automatycznie zostałem również relegowany z uczelni. Jaki był powód? Nikt by nie zgadł. Oficjalnie zarzucono mi, że nie stawiam się na zajęcia. Kupa śmiechu! Byłem z innej planety — Rozmowa z Maciejem Kuroniem [Архівовано 22 травня 2018 у Wayback Machine.] Gazeta Wyborcza (Olsztyn) 13.03.2001.
6. Wywiad udzielony w audycji PR1 Polskiego Radia «Nieznani znani» [Архівовано 28 липня 2019 у Wayback Machine.]; 10.02.2019.
7. Wspomnienie o Macieju Kuroniu. 26 грудня 2008. Архів оригіналу за 30 січня 2009. Процитовано 26 травня 2020.
8. Zmarł Maciej Kuroń. 25 грудня 2008. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 26 травня 2020.
9. Lista członków SWS. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 27 червня 2022.
10. Maciej Kuroń – strona autora.
11. Maciej Kuroń nie żyje. 25 грудня 2008.
12. Maciej Kuroń nie żyje. 25 грудня 2008. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 26 травня 2020.
13. Warszawa pożegnała Macieja Kuronia. 7 січня 2009.
14. M.P. z 2009 r. nr 29, poz. 416 [dostęp 2011-02-15]
15. Pożegnanie Macieja Kuronia. 7 січня 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Посилання

• Maciej Kuroń на сайті filmpolski.pl (пол.)