![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/df/Mario_Andretti_1984.jpg/640px-Mario_Andretti_1984.jpg&w=640&q=50)
Маріо Андретті
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Маріо Габріель Андретті (англ. Mario Gabriele Andretti; нар. 28 лютого 1940, Мотовун, Королівство Італія, нині Хорватія) — американський автогонщик італійського походження, чемпіон світу з автоперегонів у класі Формула-1 (1978), чемпіон американських серій USAC (1965—1966) та PPG CART IndyCar World Series (1984)[4], трикратний переможець 12 годин Себрінґа (1967, 1970, 1972), переможець 500 миль Дайтони (1967), 500 миль Індіанаполісу (1969), 6 годин Дайтони (1972), 1000 км Брендс-Хетч (1974), 1000 км Монци (1974), другий у загальному заліку та переможець у класі WSC 24 годин Ле-Мана (1995).
Маріо Андретті ![]() | |
---|---|
![]() | |
Громадянство | ![]() |
Народився | 28 лютого 1940(1940-02-28)[1][2][3] (84 роки) Мотовун, Королівство Італія |
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1 | |
Дебют | ![]() |
Остання гонка | ![]() |
Сезони | 14 (1968—1972, 1974—1982) |
Команди | Lotus, March, Ferrari, Parnelli, Alfa Romeo, Williams |
Гран-прі (старти) | 131 (128) |
Чемпіон світу | 1 (1978) |
Перемоги | 12 |
Подіуми | 19 |
Поули | 18 |
Найшвидші кола | 10 |
Очки | 180 |
Перша перемога | ![]() |
Остання перемога | ![]() |
Перший поул | ![]() |
У Сполучених Штатах ім'я Маріо Андретті сприймається як синонім швидкості, так само, як Стірлінг Мосс — у Великій Британії. До сьогоднішнього дня єдиний пілот, який отримав перемогу в чемпіонаті світу «Формули-1» (1978), «Індіанаполіс-500» (1969) і «Дайтоні-500». Занесений до Міжнародного залу Слави автоспорту (2000).[5] Кавалер Ордену «За заслуги перед Італійською республікою» (2 червня 2006).[6] Батько Майкла та Джеффа Андретті, дід Марко Андретті.