Маргарита Анжуйська (фр. Marguerite d'Anjou; 1273 — 31 грудня 1299) — принцеса Неаполя, у шлюбі — графиня Анжу і Мену (1290—1299). Мати короля Франції Філіпа VI. Була далеким нащадком Великих князів Київських.
Маргарита I фр. Marguerite d'Anjou | |
---|---|
Біографічні дані | |
Народження | 1273[1] |
Смерть | 31 грудня 1299 Париж, Французьке королівство |
Поховання | Couvent des Jacobins de la rue Saint-Honoréd |
У шлюбі з | Карл Валуа[1] |
Діти | Філіп VI[1], Жанна Валуа (графиня Ено), Маргарита Валуа, Charles II, Count of Alençond і Isabelle of Valois, Duchess of Brittanyd |
Династія | Анжу-Сицилійський дім |
Батько | Карл ІІ Анжуйський[1] |
Мати | Марія Арпад (1257–1323)[1] |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Маргарита була старшою донькою короля Неаполя Карла ІІ та угорської принцеси Марії. Марія була донькою короля Стефана V, що був нащадком Великих князів Київських Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого, праправнуком української княжни Єфросинії, доньки Великого князя Київського Мстислава Великого. Її мати — Єлизавета, була донькою половецького хана Котяна, вождя наддніпрянських племен, що мешкали на теренах сучасної України та були союзниками князів Київської Русі та його дружини: Галицької княжни, доньки князя Мстислава Галицького.
1284 року батько Маргарити опинився у полоні в Арагонського короля Петра III. 1288 року наступник Петра III, Альфонсо III, відпустив Карла II Анжуйського. Однією з умов звільнення було зобов'язання Карла II Анжуйського переконати іншого (титулярного) короля Арагону Карла Валуа, сина короля Франції Філіпа III, відмовитися від арагонської корони, наданої йому Папою Римським Мартином IV.
16 серпня 1290 року в Корбі був укладений шлюб між Карлом Валуа і Маргаритою Анжуйською. Як посаг дочці Карл II Анжуйський віддавав графства Анжу і Мен, а натомість Карл Валуа відмовився від претензій на Арагон. На шлюб було надано особливий дозвіл Папи Римського Миколи IV, оскільки наречений доводився нареченій троюрідним братом.
У шлюбі Маргарити і Карла Валуа народилось 6 дітей:
- Ізабела (1292—1309), з 1297 у шлюбі з герцогом Бретані Жаном III, дітей не було.
- Філіп VI (1293—1350), король Франції, засновник королівської династії Валуа.
- Жанна (1294—1342), з 1305 у шлюбі з Вільгельмом I д'Авену, граф Ено, Голландії й Зеландії.
- Маргарита (1295—1342), з 1310 у шлюбі з Гі де Шатільоном, графом Блуа.
- Карл II (1297—1346), граф Алансону і Першу; загинув у битві при Кресі.
- Катерина (1299—1300), померла в дитинстві.
Шлюб тривав дев'ять років.
Маргарита померла у віці 26 років 31 грудня 1299 року. Після її смерті Карл Валуа став одноосібним господарем Анжу і Мена.
Карл Валуа був ще двічі одружений. 1301 року він узяв другий шлюб з кузиною Маргарити — Катериною де Куртене. А 1308 р. одружився з Матильдою де Шатільойн.
Родовід
Маргарита Анжуйська веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Мстислава Великого та Володимира Мономаха.
16. Філіпп II | ||||||||||||||||
8. Людовик VIII | ||||||||||||||||
17. Ізабелла де Ено | ||||||||||||||||
4. Карл I (король Неаполю) | ||||||||||||||||
18. Альфонсо VIII | ||||||||||||||||
9. Бланка Кастильська | ||||||||||||||||
19. Елеанора Англійська | ||||||||||||||||
2. Карл II (король Неаполю) | ||||||||||||||||
20. Альфонсо ІІ Провансальський | ||||||||||||||||
10. Рамон Беренгер IV | ||||||||||||||||
21. Гарсенда | ||||||||||||||||
5. Беатріса Прованська | ||||||||||||||||
22. Томас Савойський | ||||||||||||||||
11. Беатріс Савойська | ||||||||||||||||
23. Маргарет Женевська | ||||||||||||||||
1. Маргарита Анжуйська | ||||||||||||||||
24. Андрій ІІ | ||||||||||||||||
12. Бела IV | ||||||||||||||||
25. Гертруда Меранська | ||||||||||||||||
6. [Стефан V Арпад]] | ||||||||||||||||
26. Феодор I Ласкаріс | ||||||||||||||||
13. Марія Ласкарина | ||||||||||||||||
27. Анна Ангеліна | ||||||||||||||||
3. Марія | ||||||||||||||||
28. Сутой Половець | ||||||||||||||||
14. Котян Половецький | ||||||||||||||||
7. Єлизавета Половчанка | ||||||||||||||||
30. Мстислав Галицький | ||||||||||||||||
15. Княжна Галицька | ||||||||||||||||
Джерела
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.