Бланка Кастильська

Бла́нка Касти́льська або Бланш Касти́льська (ісп. Blanca de Castilla; 4 березня 1188 — 27 листопада 1252) — королева Франції, дружина Людовика VIII, регентка при своєму синові Людовику IX Святому (1226 —1234, 1248 —1252).

Бланка Кастильська
ісп. Blanca de Castilla
Бланка Кастильська Бланка
17-а Королева Франції
Початок правління:	14 липня 1223[1]
Кінець правління:	8 листопада 1226
Коронація:	6 серпня 1223
Попередник:	Інгеборга Данська
Наступник:	Маргарита Прованська
Дата народження:	4 березня 1188(1188-03-04)
Місце народження:	Паленсія, Кастильське королівство
Дата смерті:	27 листопада 1252(1252-11-27) (64 роки)
Місце смерті:	Париж, Французьке королівство
Поховання	Мобюїссонd
Чоловік:	Людовик VIII
Діти:	Людовик IX
Династія:	Бургундська, Капетинги
Батько:	Альфонсо VIII
Мати:	Елеанора Англійська

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бланка (значення).

Її батьком був король Кастилії Альфонсо VIII, а матір'ю — дочка короля Англії Генріха II Елеанора Англійська.

Коли їй виповнилося 12 років, її з політичних мотивів видали заміж за спадкоємця французької корони, майбутнього короля Людовика VIII. Він незабаром помер, і Бланка стала регентшею при малолітньому синові Людовику IX. Цей період правління був дуже складним. Проти королеви-іноземки повстали барони, підтримувані королем Англії. Бланка зуміла приборкати і їх і непокірних єпископів, й значно зміцнила королівську владу. Єдина невдача спіткала її в боротьбі зі студентами. В 1229 році під час карнавалу кілька учнів Паризького університету побили якихось містян, королівська поліція жорстоко розправилася з порушниками спокою й кинула їхні тіла в Сену. Учні та викладачі порахували таку розправу порушенням університетських привілеїв і звернулися до королеви з різким протестом. Бланка не побажала йти на поступки, і тоді професори й студенти покинули Париж і розсіялися по провінційних і закордонних університетах. Лише через 4 роки після втручання папи Григорія IX Бланка була змушена піти на поступки і дати від свого імені університету нові права.

Ще раз їй довелося правити країною, коли її син брав участь у Сьомому та Восьмому хрестових походах.

Сім'я

Чоловік

• Людовик (5 вересня 1187 — 8 листопада 1226) — французький король (1223—1226) з династії Капетингів, син короля Філіпа ІІ та його першої дружини Ізабелли I (графині Артуа).

Діти

1. Дитина (до 1209) — роки життя, стать невідомі. Померла в грудному віці.
2. Бланка (1205 — ?) померла в грудному віці.
3. Агнеса (1207 — ?) померла в грудному віці.
4. Філіпп (9 вересня 1209 — до липня 1218)
5. Альфонсо (нар. 26 січня 1213) — старший брат-близнюк Іоанна. Помер одразу після народження.
6. Іоанн (нар. 26 січня 1213) — молодший брат-близнюк Альфонсо. Помер одразу після народження.
7. Людовик (25 квітня 1214 — 25 серпня 1270) — король Франції з 8 листопада 1226 по 25 серпня 1270; очолював сьомий та восьмий хрестові походи (під час останнього він помер), що закінчились провалами. Єдиний з королів Франції, зарахованих до святих римською церквою.
8. Роберт (25 вересня 1216 — 8 лютого 1250) — граф Артуа з 1237 по 8 лютого 1250.
9. Іоанн (21 липня 1219 — 1232) — граф Анжу і Мен. Помер підлітком.
10. Альфонсо (11 листопада 1220 — 21 серпня 1271) — граф Пуатьє.
11. Філіпп Дагоберт (20 лютого 1223 — 1232).
12. Ізабелла (березень 1225 — 23 лютого 1270) — католицька свята.
13. Стефан (27 грудня 1225 — листопад 1226) — помер немовлям.
14. Карл (21 березня 1227 — 7 січня 1285) — засновник Анжу-Сицилійської династії, король Сицилії в 1266—1282, Неаполя з 1266, граф Анжу і Мену з 1246, граф Провансу і Форкальк'є з 1246, титулярний король Єрусалиму з 1277, король Албанії з 1272, князь Ахейський з 1278^[2].

Родовід

Примітки

1. Як дружина короля
2. КАРЛ I АНЖУЙСЬКИЙ: БІОГРАФІЯ. People.SU. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2012.

Джерела

• 4 марта(рос.)