Людовик IX Святий

Людо́вик IX, також Людовик Святий (фр. Louis IX, Saint Louis; 25 квітня 1214, Пуассі — 25 серпня 1270, Туніс) — король Франції з 1226 року; очолював сьомий та восьмий хрестові походи (під час останнього він помер), що закінчились провалами. Єдиний з королів Франції, зарахованих до святих римською церквою.

Людовик IX Святий фр. Louis IX[1] фр. Saint Louis[1]
Король Франції
Коронація:	29 листопада 1226
Попередник:	Людовик VIII Лев
Наступник:	Філіп III Сміливий
Народження:	25 квітня 1214(1214-04-25) Пуассі
Смерть:	25 серпня 1270(1270-08-25) (56 років) Туніс
Причина смерті:	дизентерія і цинга[2]
Поховання:	Абатство Сен-Дені, Париж, Французьке королівство
Країна:	Французьке королівство
Релігія:	католицька церква
Рід:	Капетинги
Батько:	Людовик VIII Лев
Мати:	Бланка Кастильська
Шлюб:	Маргарита Прованська
Діти:	Ізабелла, Людовик, Філіп, Жан Трістан, Петро, Бланка, Маргарита, Роберт, Агнеса
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Перше золоте екю, викарбуване Людовиком IX в 1266 році

Людовикові було одинадцять років, коли 8 листопада 1226 року помер його батько Людовик VIII Лев. Того ж року його коронували в Реймському соборі, але до досягнення повноліття його мати, Бланка Кастильська, керувала Французьким королівством як регент. Не існує точної дати, коли Людовик остаточно перебрав владу — він і його мати протягом певного часу керували державою спільно. Історики сходяться на думці, що з 1234 року Людовик почав правити як король з його матір'ю в ролі радника, ким вона й залишалася аж до її смерті в 1252 році.

Людовик IX провів військову, грошову і судову реформи. На території королівського домену верховною судовою інстанцією став Паризький парламент. Низку кримінальних, а також політичних справ було передано у виняткове провадження королівського суду. Людовик IX прагнув замінити феодальну військову повинність найманими військами, і це йому частково вдалося. Були заборонені приватні війни, встановлено правило «40 днів короля» між оголошенням війни та її початком — за цей час супротивники могли одуматися, а сеньйори, що опинилися перед загрозою військового конфлікту, могли апелювати до короля.

Людовик IX почав випускати королівську монету з високим вмістом золота (екю) і срібла (турський грош), яка поступово витіснила різні види монет, що карбували феодали й міста в королівському домені. На цілій території було впроваджено єдину монетну систему, а в інших областях королівства королівська монета повинна була обертатися разом з місцевими та незабаром стала витісняти їх з обігу.

Людовик IX виступив організатором 7-го і 8-го хрестових походів, під час 7-го походу він потрапив в полон (в 1250 р.) до єгипетського султана, потім його звільнили за великий викуп. Людовик IX вирізнявся побожністю і справедливістю, за це він отримав титул «Святий». Людовик IX помер під час 8-го хрестового походу в Тунісі начебто від чуми. Але є припущення, що це міг бути амебіаз, який тоді був поширений у Північній Африці, але практично відсутній в Європі, через що на цю хворобу часто тяжко хворіли хрестоносці.

Сім'я

Дружина

• Маргарита Прованська (1221 — 20 грудня 1295) — старша дочка Раймунда Беренгера IV (графа Провансу) і Беатриси Савойської, дочки Томаса I (графа Савої). Вийшла заміж за Людовика 27 травня 1234 року.

Діти

1. Викидень (1234/1239)
2. Викидень (1234/1239)
3. Бланка (12 липня/4 грудян 1240 — 29 квітня 1243) — її народження було радісно зустрінене королівським двором, оскільки воно відбулося після двох викиднів та шести років шлюбу батьків. Померла у 2-річному віці^[3]. Її поховали в абатстві Роямон, але її останки були передані в Сен-Дені в 1820 році^[4].
4. Ізабелла (2 березня 1242 — 27 квітня 1271) — королева-консорт Наварри, дружина Теобальда II.
5. Людовик (24 лютого 1244 — 11 січня 1260) — спадкоємець французького трону від народження до смерті у 15-річному віці.
6. Філіпп (1 травня 1245 — 5 жовтня 1285) — король Франції з 25 серпня 1270 року.
7. Іоанн (1248) помер відразу після народження.
8. Іоанн-Трістан (8 квітня 1250 — 3 серпня 1270) — супроводжував батька під час восьмого хрестового походу, але армія стала жертвою епідемії дизентерії. Жан Трістан був одним із жертв і помер 3 серпня 1270 року^[5].
9. Петро (29 червня 1251 — 6 квітня 1283)
10. Бланка (1253–1320/1322)
11. Маргарита (1254 — вересень 1272) — герцогиня-консорт Брабанту, дружина герцога Іоанна І. Померла при пологах.
12. Роберт (бл.1256 — 7 лютого 1317) — граф Клермон-ан-Бовезі, граф-співправитель Шароле, сеньйор-співправитель Бурбону та Сен-Жусту, королівський камергер. Засновник династії Бурбон.
13. Агнеса (бл. 1260 — 19 грудня 1325) — герцогиня-консорт Бургундії, дружина герцога Роберта ІІ.

Родовід

Вшанування пам'яті

Ім'я Людовика увічнене в численних географічних назвах у всьому світі, наприклад, у назві американського міста Сент-Луїс.

Канонізація

Канонізований Католицькою церквою в 1297 році.

Примітки

1. http://www.larousse.fr/encyclopedie/personnage/Louis_IX/130421
2. https://www.pourlascience.fr/sd/archeologie/saint-louis-serait-mort-du-scorbut-17282.php
3. Le Goff, с. 164.
4. FMG: Blanche de France (1240—1243) [Архівовано 2011-08-23 у Wayback Machine.]
5. Gérard Sivéry, Philippe III le Hardi, 2003, Fayard, P.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Людовик IX Святий

• ЭСБЕ/Людовик IX Святой [Архівовано 16 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)