Маній Ацилій Глабріон (консул 191 до н. е.)

Маній Ацилій Глабріон (лат. Manius Acilius Glabrio) — давньоримський консул, військовик.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маній Ацилій Глабріон.

Маній Ацилій Глабріон
лат. Manius Acilius Glabrio
Народився	228 до н. е.[1] невідомо
Помер	не раніше 177 до н. е. невідомо
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	давньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мов	латина
Суспільний стан	Homo novus[1]
Посада	давньоримський сенатор[d][2][1], decemvir sacris faciundisd[1], народний трибун[1], plebeian aediled[1], praetor peregrinusd[1], проконсул[1] і консул[2][1]
Рід	Acilii Glabrionesd
Батько	невідомо
Мати	невідомо
У шлюбі з	невідомо
Діти	Маній Ацилій Глабріон
Нагороди	triumphatord

У 201 р. до н. е. він був народним трибуном під командуванням Сципіона Африканського в Африці. У 200 р. до н. е. став decemvir sacrorum — децемвиром для жертвоприношень, а в 197 р. до н. е. — едилом. Як претор придушив повстання рабів в Етрурії у 196 р. до н. е.

У 191 р. до н. е. Глабріон став консулом, переміг Антіоха Великого у битві при Фермопілах у і змусив його покинути Грецію. Потім він звернув свою увагу на Етолійський союз, який переконав Антіоха оголосити війну Риму, і тільки заступництво Тіта Квінкция Фламініна врятувало Союз від знищення. У 190 році до н. е. Ацилій вступив у Рим з тріумфом, провіз у процесії величезні трофеї, серед яких було 45 золотих вінків, 3000 фунтів срібла, 113 000 тетрадрахм аттичного вагового стандарту і чверть мільйона кістофорів.

У 189 р. до н. е. Глабріон був кандидатом у цензори, але зустрів опір знаті, особливо Катона, яка не бажала допустити до влади вихідця з плебеїв. Трибуни на чолі із Публієм Семпронієм Гракхом звинуватили його у приховуванні частини сирійської здобичі, його легат дав свідчення проти нього і Глабріону довелося зняти свою кандидатуру.

Можливо, саме Маній Ацилій Глабріон був автором закону (lex Acilia), який залишав за жерцями право включати або не включати додатковий місць у календарний рік.

Його син, Маній Ацилій Глабріон, також був політиком. Як дуумвір, він у 181 р. до н. е. збудував храм богині Pietas, виконавши обітницю свого батька, дану ним під час битви при Фермопілах. У тому ж храмі була встановлена позолочена кінна статуя Глабріона.

Примітки

1. Digital Prosopography of the Roman Republic

   d:Track:Q100166489
2. Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3

   d:Track:Q31350139d:Track:Q980809d:Track:Q466021

Джерела

• Encyclopædia Britannica (англ.)
• Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (нім.)
• Тіт Лівій. Історія від заснування міста
• Антиковедение^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)