Макаров Олексій Валерійович

Олексій Валерійович Макаров (нар. 15 лютого 1972, Омськ, РРФСР, СРСР) — російський актор театру та кіно.

Макаров Олексій Валерійович
рос. Алексей Валерьевич Макаров
Ім'я при народженні	рос. Алексей Валерьевич Макаров
Народився	15 лютого 1972(1972-02-15) (52 роки) Омськ, РРФСР, СРСР
Громадянство	Росія
Діяльність	актор, телеактор
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Роки діяльності	1994 — тепер. час
У шлюбі з	Миронова Марія Андріївна
Батьки	Valery Makarovd Поліщук Любов Григорівна
Брати / сестри	Marietta Tsigal-Polishchukd
IMDb	nm0538394
Нагороди та премії
alexeymakarov.ru
Макаров Олексій Валерійович у Вікісховищі

Біографія

Народився 15 лютого 1972 року в Омську, в сім'ї артиста естради Валерія Макарова та актриси Любові Поліщук. Батьки розлучилися, коли йому було 4 роки. Після цього Олексій зі своїм батьком ніколи не зустрічався^[1].

Після закінчення школи, з другої спроби вступив до ГІТІС (курс Павла Хомського).

У 1994 році, після закінчення інституту, працював в театрі імені Моссовєта, але оскільки великих ролей йому не пропонували, в 29 років пішов з театру. До цього часу в нього вже був невеликий досвід роботи в кіно («Чек», «Ворошиловський стрілок», «Далекобійники»), але зоряна година актора настала після виходу на екрани фільму «Особистий номер», в якому він зіграв головну роль.

Участь у телепроєктах

У 2003 році участововал в «Форт Боярд». Капітани команди та учасники: Євгенія Крюкова, Михайло Ефремов, Катерина Коновалова, Анатолій Журавльов і Олександр Мінаков виграш 27 840.

У 2005 році брав участь у телегрі «Вгадай мелодію» разом з Агріпіною Стекловою і Олександром Носиком і вибув у третьому турі.

Брав участь у проекті Першого каналу «Льодовиковий період» в парі з фігуристкою і співачкою Анною Семенович.

12 грудня 2015 рік гість програми «Смак».

Особисте життя

• Перша дружина — журналістка Марія Сперанська (нар. 1963)^[2]
• Друга дружина — артистка балету Ольга Силаєнкова
• Катерина Семенова — акторка театру і кіно.
• Цивільна дружина — акторка Вікторія Богатирьова (нар. 5 листопада 1979)
  • дочка — Варвара Олексіївна Макарова (нар. 23 лютого 2010)^[3]
• Третя дружина (1 листопада 2011 — 2 липня 2013) — акторка Марія Миронова (нар. 28 травня 1973) ^[4][5].

Фільмографія

Рік		Назва	Роль
1995	ф	На розі, біля Патріарших	циган
1999	ф	Ворошиловський стрілок	Борис Чуханов
2000	ф	Чек	Ілля
2000	ф	У серпні 44-го ...	майор-танкіст у «Вілісі»
2001	с	Далекобійники	Сергій, 10 серія
2001	с	Ростов-тато	Стьопа, курсант
2002	ф	У русі	Олексій
2002	с	Щоденник вбивці	Андрій Савін, колишній однокурсник Поліни
2002	с	Головні ролі
2002	ф	Світські хроніки	Енді Джонс
2003	ф	П'ятий Ангел	Степан
2003	с	Каменська-3, фільм 1, Ілюзія гріха	Аслан, викладач математики
2003	ф	Не звикайте до чудес	Костик
2003	с	Чисті ключі	Альберт
2004	с	Московська сага	Олександр Шереметьєв
2004	ф	Особистий номер	майор Смолін
2004	ф	Чудеса в Решетові	Іван
2005	ф	Необхідна няня	Андрій
2005	с	Найкрасивіша	Віктор
2005	с	Примножує смуток	Сергій Ординцев, «Вірний кінь»
2006	с	Офіцери	Єгор Осоргін, «Ставр»
2006	ф	Знаки любові	Олексій
2006	ф	Дівчата
2006	с	Не було б щастя ...	Балашов
2007	с	Сплачено смертю
2007	ф	Суджений-ряджений	Федір Степанович Бондарєв
2007	ф	Нічні сестри	Кирило Іванович Шнек
2008	с	Найкрасивіша 2	Віктор
2009	с	Ланцюг	Віктор
2009	ф	Снігова людина	Саша
2009	ф	Перша спроба	Женя Смолін, перший чоловік Мари, журналіст
2009	ф	Цар	воєвода Количов
2010	ф	Карусель	Андрій Корнілов
2010	ф	Сильна слабка жінка	Микола Черкасов
2010	с	Трохи не в собі	Михайло, командир повітряного судна
2010	ф	Рись	майор Ракітін
2010	ф	Далі кохання	Едик
2010	с	Анжеліка	Олексій
2011	ф	На гачку!	Денис Полікарпов
2011	ф	Чиста проба	Шериф
2011	ф	Справжні	Петро Гривін
2011	ф	Про що ще говорять чоловіки	Паша
2011	с	Лектор	Олег Корж
2011	с	Відділ С.С.С.Р.	Сергій Головков
2012	ф	Красуня і чудовисько	Малигін
2012	ф	Особиста справа майора Баранова	майор Баранов
2012	ф	1812: Уланська балада	Багратіон
2013	ф	Три мушкетери	Портос
2013	ф	Раз, два! Люблю тебе!	Володимир
2013	с	Сильніше долі	Андрій
2013	ф	Поки ще жива	Борис
2014	ф	Піти, щоб повернутися	Ілля Миколайович
2014	ф	Час збирати	Олексій
2014	ф	Подарунок з характером
2014	с	Вдова	Поташов
2014	с	Вірю не вірю	Степан
2015	с	І в горі, і в радості
2016	ф	День виборів 2	Балашов
2016	с	Частка всесвіту	Андрій Каманін
2016	с	Куба	капітан Кубанков
2017	ф	Історія одного призначення	Сергій Толстой
2017	ф	Проти всіх правил	Олексій Верещагін
2017	ф	Короткі хвилі	Лабр
2018	с	Син	Юрій Миколайович Марков
2018	с	Дівчатка не здаються	Максим, адвокат
2018	ф	Московські таємниці. Сім сестер	Максим Анатолійович Зарубін, бізнесмен
2019	с	Куба. Особиста справа	капітан / майор Кубанков Андрій Григорович
2019	с	Пекар і красуня	Платон
2019	с	СМЕРШ	Георгій Волков, капітан держбезпеки, дипкурьер
2019	ф	Гроза	Савел Прокофич Дикой
2020	ф	Гості з минулого	Сергій Данилов чоловік Світлани, тато Христини, бізнесмен
2020	ф	Політ	чоловік Ірини

Цікаві факти

31 жовтня 2009 року машина під управлінням Макарова потрапила в аварію. Визначивши пошкодження, артист поїхав з місця інциденту^[6][7].

У свідоцтві про народження та інших документах Олексія Макарова вказана помилкова дата народження — 15 квітня 1972 року. Насправді, за словами самого актора, справжній день його народження припадає на 15 лютого.

Нагороди

• Премія ФСБ Росії (номінація «Акторська робота», заохочувальний диплом, 2006) — за роль офіцера ФСБ майора Смоліна в художньому фільмі «Особистий номер».

Примітки

1. Тайна смерти отца актера Алексея Макарова. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 4 травня 2020.
2. Тайный брак Макарова и Мироновой | EG.RU. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 4 травня 2020.
3. Алексей Макаров впервые показал внебрачную дочку. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 4 травня 2020.
4. Мария Миронова стала женой Алексея Макарова. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 4 травня 2020.
5. Алексей Макаров полгода скрывал женитьбу на Марии Мироновой // Комсомольская правда. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 4 травня 2020.
6. Актёр Алексей Макаров объявлен в розыск. Правда.Ру. 31 октября 2009. Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 4 травня 2020.
7. Ремезова, Мария (01.11.2009). Алексей Макаров: «Не надо объявлять меня в розыск! Я готов явиться в милицию». Газета «Комсомольская правда». Процитовано 3 листопада 2009.^{[недоступне посилання з Июль 2018]}