Макаренко Олександр Андрійович

|портрет= |Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Олександр Андрійович Макаренко
Народився	22 квітня 1920(1920-04-22) Алупка, Ялтинський повіт, Таврійська губернія, Російська СФРР
Помер	9 жовтня 2007(2007-10-09) (87 років) Київ, Україна[1]
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	історик
Галузь	історія
Заклад	Інститут історії АН УРСР
Науковий ступінь	доктор історичних наук

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Макаренко.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Макаренко Олександр.

Олександр Андрійович Макаренко (22 квітня 1920, Алупка — 9 жовтня 2007, Київ) — український історик, дослідник історії міжнародних відносин України XX століття, міжнародного робітничого руху, доктор історичних наук (з 1965 року). Лауреат премії АН УРСР імені Д. З. Мануїльського (за 1982 рік).

Біографія

Народився 22 квітня 1920 року в місті Алупці. Почав працювати креслярем конструкторського бюро заводу «Червоний екскаватор» у Києві. Навчався в Київському авіаційному інституті, Казанському авіаційному інституті, на партійних курсах в Новосибірську. У 1943–1945 роках — на комсомольській роботі, директор Чернівецького обласного Будинку народної творчості. У 1945–1946 роках навчався на міжнародному факультеті Київського державного університету, у 1946–1950 роках — на історичному факультеті Чернівецького державного університету. 1954 року закінчив Академію суспільних наук при ЦК КПРС. Того ж року захистив кандидатську дисертацію. У 1954–1958 роках — на партійній роботі. У 1958–1963 роках — старший науковий співробітник відділу загальної історії та міжнародних відносин. У 1964–1969 роках — завідувач відділу пролетарського інтернаціоналізму Інституту філософії АН УРСР. З 1969 року — старший науковий співробітник відділу нової і новітньої історії Інституту історії АН УРСР, вчений секретар Бюро Відділення суспільних наук АН УРСР (за сумісництвом).

Основні праці

• Рух солідарності зарубіжних трудящих проти загрози нової антирадянської інтервенції (1924—1929) // УІЖ. — 1978. — № 7;
• Могучая сила пролетарской солидарности: Поддержка зарубежным пролетариатом Советской страны в 1921—1925 гг. — Москва, 1976;
• Єдність інтернаціональних і національних інтересів трудящих. — Київ, 1971 (у співавторстві);
• Україна і зарубіжний світ. — Київ, 1970 (у співавторстві);
• Строительство коммунизма и проблемы сближения социалистических наций. — Київ, 1969;
• Провал імперіалістичних намірів щодо України (1924—1929 рр.). — Київ, 1967;
• Преодолевая происки мировой реакции // Украинская ССР в международных отношениях. 1924—1929 гг. — Київ, 1964;
• Міжнародні відносини і Радянська Україна (1924—1929). — Київ, 1963;
• Мировой пролетариат — Стране Советов. Движение зарубежного рабочего класса в защиту и помощь Советской стране. 1921—1923 гг. — Київ, 1963.

Література

• Вчені Інституту історії України: Біобібліографічний довідник. / Серія «Українські історики». — Випуск 1. — Київ, 1998;
• Радянська енциклопедія історії України. — Том 3. — Київ, 1971.

Джерела

• Інститут історії України НАН України [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Н. Ф. Васильєва. Макаренко Олександр Андрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.

1. collective author Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8

   d:Track:Q60557909d:Track:Q4201869d:Track:Q4532152