Майстренко Іван Васильович

Майстре́нко Іва́н Васи́льович (16 (28) серпня 1899(18990828), містечко Опішня, нині селище Зіньківського району Полтавської області — 18 листопада 1984, Мюнхен) — український громадсько-політичний діяч, публіцист, науковець, ректор УТГІ.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Майстренко.

Майстренко Іван Васильович
Народився	16 (28) серпня 1899(1899-08-28) Опішня
Помер	18 листопада 1984(1984-11-18) (85 років) Мюнхен
Країна	Російська імперія  СРСР  Німеччина
Діяльність	журналіст, політик, революціонер, публіцист
Галузь	політика[1] і історія[1]
Знання мов	німецька і українська[1]
Партія	КПРС

Життєпис

Майстренко був учасником революції 1917—1921 років і членом почергово трьох український компартій — УКП («боротьбистів»), КП(б)У, УКП («укапістів») і знову КП(б)У.

1936 року репресований радянським режимом. 1942 року — директор капели бандуристів імені Тараса Шевченка в окупованому німцями Києві, згодом разом з капелою був відправлений до Німеччини. Там після завершення війни став одним із засновників Української Революційно-демократичної Партії (УРДП), але був усунутий з її керівництва через свої лівосоціалістичні погляди (він не ототожнював соціалізм (комунізм) із сталінізмом (більшовизмом) виступаючи за «демократичний соціалізм»).

З 1949 року ліва УРДП почала видавати у Мюнхені свою щомісячну газету, що дала назву всій групі, — «Вперед». Майстренко став редактором видання. Ще до того, як почати працювати над «Вперед», вийшла друком його книга «Більшовицький бонапартизм» (1948). В ній він піддав аналізі СРСР і прийшов до висновку, що у СРСР побудований не соціалізм, а нове класове експлуататорське суспільство — «державний капіталізм». Тільки правлячим класом при цьому є не буржуазія (як при «нормальному» капіталізмі), а партійно-господарська бюрократія. На цю тему він (під псевдонімами А. Бабенко, Ів. М-ко та іншими) писав статті й у «Вперед». Соціялістична перебудова в Україні та СРСР, на думку Майстренка, мала б розпочатися з повалення більшовицької диктатури, що вона придушила народну революцію у 1917—1921 роках і введення ринкових відносин в обмеженому вигляді.

Після «Вперед» (газета закрилась 1960 року) Майстренко видав кілька книжок з історії революційного руху та економіки України. Пізніше працював в Українському технічно-господарському інститут (м. Регенсбург, Федеративна Республіка Німеччина).

Мав сина Левка, який певний час був вояком Української повстанської армії, а в еміграції — членом УРДП^[2].

Твори

Книги

• Більшовицький бонапартизм (Bolshevist Bonapartism). — Женева, 1948.
• Боротьбизм. Глава в історії українського комунізму (Borotbism: A Chapter in the History of Ukrainian Communism). — Нью-Йорк, 1954.
• Кризові процеси в совєтській економіці. — 1955.
• Аграрна політика більшовиків за п'ятдесят років революції. — Мюнхен, 1967.
• Національна політика КПРС в її історичному розвитку (Национальная политика КПСС в её историческом развитии). — Мюнхен, 1978.
• Історія Комуністичної партії України. — Мюнхен, 1979.
• Історія мого покоління. Спогади учасника революційних подій в Україні. — Едмонтон, 1985.

Статті

• Большевицький бонапартизм (1946) [Архівовано 14 липня 2020 у Wayback Machine.]
• Націоналізм поневоленої нації (1949) [Архівовано 21 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• Політична програма УПА і нова українська людина (1949) [Архівовано 2 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Українська національна революція і націоналістична реакція (1950) [Архівовано 29 січня 2012 у Wayback Machine.]
• Ринок і безвласницьке суспільство (1952) [Архівовано 8 січня 2012 у Wayback Machine.]
• Як мало б виглядати нове суспільство (відповідь Вс. Феліксу) (1952) [Архівовано 7 січня 2012 у Wayback Machine.]
• Теоретик націонал-комунізм — Василь Шахрай (1958) [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Чи спроможна совєтська бюрократія навчитися у китайців? (1956) [Архівовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Енциклопедист антисталіністської революції Мао-Цзе-Дун (1957) [Архівовано 19 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Укрупнення колгоспів і комун в Китаї (1958) [Архівовано 25 листопада 2013 у Wayback Machine.]
• Про ідеологічні розходження між СРСР і Китаєм (1961) [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Про книгу «До хвилі» та її авторів (1967) [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Завваги до статті Гіллеля Г.Тіктина (1977) [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Спробуймо заглянути в завтрашній день (1983) [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]

Див. також

• «Вперед»
• Українська революційно-демократична партія
• Голубничий Всеволод Сергійович

Примітки

1. Чеська національна авторитетна база даних

   d:Track:Q13550863
2. Кріс Форд На смерть Левка Майстренка [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] // Спільне. — 08.07.2010.

Джерела

• Майстренко Іван // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1962. — Кн. 2, [т. 4] : Крушельницький — Місто (початок). — С. 1435. — ISBN 5-7707-4049-3..
• О. П. Юренко. Варто прислухатися до його голосу… Майстренко Іван Васильович (1992) [Архівовано 5 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• О. П. Юренко Майстренко Іван Васильович [Архівовано 13 березня 2014 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 437. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• О. П. Юренко. Іван Майстренко: життя, наукова і публіцистична спадщина [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // УІЖ. — 1999, № 6.
• Р. Тиса. Короткий нарис українського марксизму (2011) [Архівовано 7 серпня 2012 у Wayback Machine.]
• Мацько В. Білий цвіт на калині. — Хмельницький: Просвіта, 2001. — С. 57-58.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.

Література

• О. Юренко Майстренко Іван Васильович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — С. 417. — ISBN 978-966-611-818-2.