Маджапагіт
яванська імперія в Південно-Східній Азії (1293–1527) / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Імперія Маджапагіт (індонез. Majapahit) — останнє індуїстське королівство в Індонезії, було розташоване на східній Яві, існувало між ХІІІ та XVI століттями.
Маджапагіт | |
Прапор | Герб |
Дата створення / заснування | 1293 |
---|---|
Континент | Азія |
Країна | Індонезія |
Столиця | Тровулан |
Місце розташування | Східна Ява |
Час/дата припинення існування | 1527[1] |
Маджапагіт у Вікісховищі |
Засновником імперії був Віджая, принц Сінгасарі. 1292 року монгольські війська прийшли на Яву, щоб помститися за образу китайського імператора Хубілай-хана, завдану Джаякатваном, правителем Сінгасарі. Віджая допоміг монголам знищити Джаякатвана, а після цього виступив проти монголів і прогнав їх із Яви.
Під правлінням Віджая нове королівство, Маджапагіт, успішно добилося контролю над Балі, Мадурою, Малаєю та Танджунгпурою. Найбільшої могутності королівство досягло у середині XIV ст. під керівництвом короля Хаяма Вурука та його першого радника, Ґаджі Мади. Деякі науковці вважають, що в ці часи королівство Маджапагіт займало всю територію сучасної Індонезії, інші стверджують, що територія обмежувалася східною Явою та Балі. В будь-якому випадку є очевидним, що імперія Маджапагіт була дуже впливовою силою в регіоні, підтримуючи постійні відносини з Китаєм, Чампою, Камбоджею, Аннамом та Таїландом.
Золота ера королівства була скороминучою: імперія почала занепадати після смерті Хаяма Вурука в 1389 році, що супроводжувалось громадянською боротьбою в самій імперії за престол. Швидке поширення ісламу й розквіт в регіоні і на самій Яві мусульманських королівств у XV—XVI століттях ще більше пришвидшили занепад імперії.