Лівонська війна
війна східноєвропейських і скандинавських держав за контроль над Лівонією у 1558–1583 роках / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Лівонська війна?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Ліво́нська війна́ — у 1558–1583 роках велика війна східноєвропейських і скандинавських держав за контроль над Лівонією. Відбувалася на території сучасних Естонії, Латвії, Білорусі та Росії. Учасниками війни були Московське царство, Лівонська Конфедерація, Велике Князівство Литовське і Руське (з 1569 року — Річ Посполита), Союз Королівств Данії та Норвегії, а також Королівство Швеція.
Лівонська війна | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
московсько-литовські, московсько-польські, московсько-шведські, німецько-російські війни | |||||||||||
«Стефан Баторій під Псковом» (Ян Матейко, 1872, Королівський замок у Варшаві) | |||||||||||
| |||||||||||
Сторони | |||||||||||
Лівонія Литва (до 1569) |
Московія | ||||||||||
Командувачі | |||||||||||
Готтгард Кеттлер Сигізмунд II Август Стефан Баторій Ерік XIV Фрідріх ІІ |
Іван IV Грозний Магнус Симеон Бекбулатович |
Війна почалася в січні 1558 року з нападу Московії на Лівонську конфедерацію і захоплення Дерпта, Нарви та інших міст. Майже одночасно, 1561 року, до північної Лівонії вторглися шведи, які заснували в ній Естонське герцогство. Члени конфедерації виявилися неспроможними зупинити загарбників й 1561 року уклали Віленську унію з Великим князівством Литовським і Руським. За умовами цього союзу Велике князівство Литовське і Руське вступило у війну на боці лівонців. Замість конфедерації створювали протекторати — Лівонське герцогство і Герцогство Курляндії і Семигалії.
Внаслідок підписання литовсько-лівонського союзу Московське царство розпочало наступ на Велике Князівство Литовське і Руське й 1563 року захопило Полоцьк. Під тиском ворога Велике Князівство Литовське і Руське було змушене укласти 1569 року Люблінську унію з Польським королівством, об'єднавшись у конфедерацію - Річ Посполиту. Московія, намагаючись закріпити свої успіхи в Лівонії, 1570 року створила на завойованих землях власний протекторат — Лівонське королівство. Того ж року проти Московського царства виступила Швеція й завдала йому поразок на московській території.
1578 року союзне польсько-литовсько-русько-шведське військо розбило московську армію у битві під Венденом, внаслідок якої Москва втратила наступальну ініціативу у війні. Союзники вторглися у володіння супротивника й взяли в облогу Псков. 1582 року цар Іван Грозний здався Речі Посполитій на умовах Ям-Запольського миру та відмовився від усіх завоювань у Лівонії та Полоцьку. 1583 року Москва підписала Плюсський мир зі шведами, які отримали Інгрію та північну Лівонію з Естонським герцогством. Внаслідок війни припинила існування Лівонська конфедерація, землі якої опинилися розподіленими між Річчю Посполитою, Швецією та Данією-Норвегією. Річ Посполита і Швеція поступово стали лідерами регіону, а Московське царство вступило в період тривалої політично-економічної кризи та смутні часи.