Loading AI tools
український математик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сергій Іванович Ляшко (* 12 жовтня 1954, Лубни, Полтавська область) — український математик[3]. Доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України. Має більше ніж 300 наукових та науково-методичних праць (в тому числі 14 монографій та розділів монографій, шість з яких видано в США, Нідерландах, Великій Британії та інших країнах). Ним підготовлено 15 кандидатів та 8 докторів наук. Засновник наукової школи, в роботах якої вивчено комплекс проблем сингулярного оптимального керування від доведення існування узагальнених розв'язків рівнянь, що описують відповідні моделі, існування оптимальних керувань та керованості до побудови та дослідження відповідних чисельних методів.
Ляшко Сергій Іванович | |
---|---|
Народився | 12 жовтня 1954[1] (70 років) Лубни, Полтавська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | математик, викладач університету |
Alma mater | механіко-математичний факультет Київського національного університету (1977) |
Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук[1] (1991) |
Науковий керівник | Діденко Віктор Павловичd[2] і Єрмольєв Юрій Михайлович[2] |
Аспіранти, докторанти | Семенов Володимир Вікторович[2] Номіровський Дмитро Анатолійович[2] Кудін Володимир Івановичd Клюшин Дмитро Анатолійович Грищенко Олександр Юхимович Войцеховський Сергій Олександровичd |
Батько | Ляшко Іван Іванович |
Нагороди |
Народився у сім'ї академіка НАНУ Ляшка Івана Івановича (1922—2008). Мати, Ляшко Віра Степанівна (1928—2020) — лікар. Дружина, Ляшко Наталія Іванівна — кандидат технічних наук, провізор. Діти: Олена, 1989 р.н., Віктор, 1991 р.н., Віра, 2002 р.н.
У 1977 році закінчив механіко-математичний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (Київський національний університет імені Тараса Шевченка). Кандидат фізико-математичних наук (1980), доктор фізико-математичних наук (1991), професор (1992), член-кореспондент Національної академії наук України (2003). Працював в Інституті кібернетики імені В. М. Глушкова (1977—1991). З 1991 року завідує кафедрою обчислювальної математики [Архівовано 8 лютого 2019 у Wayback Machine.] на факультеті кібернетики (нинішня офіційна назва — факультет комп'ютерних наук та кібернетики) Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Розробив теорію існування та єдиності узагальнених розв'язків класичних та некласичних крайових задач при наявності у правій частині рівнянь узагальнених функцій скінченного порядку (в тому числі за часовою змінною). Застосовуючи теорію оснащених гільбертових просторів та апріорні нерівності з негативними нормами, створив теорію оптимального керування лінійними розподіленими системами (існування оптимальних розв'язків, керованість, регуляризація, параметризація, чисельні методи) за допомогою узагальнених впливів скінченного порядку (в тому числі точкових, імпульсних тощо). Побудував ефективні чисельні методи моделювання і оптимального керування розподіленими системами.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.