![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/52/Rosa_Luxemburg.jpg/640px-Rosa_Luxemburg.jpg&w=640&q=50)
Люксембургіанство
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Люксембургіанство, люксембургізм — революційно-марксистська течія в соціал-демократичному, а потім — в комуністичному русі, що протистояла з одного боку пробуржуазній політиці ревізіоністської соціал-демократії, а з іншого — тоталітарно-авторитарним напрямкам в комунізмі. Його засновником була німецька радикальна соціалістка Роза Люксембург.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/52/Rosa_Luxemburg.jpg/640px-Rosa_Luxemburg.jpg)
Люксембургісти заперечували авторитаризм і партійну диктатуру, вони вважали, що комуністична партія може прийти до влади тільки в результаті виборів до Рад. «Партія не над Радами, а в них» — один з принципів люксембургіанства. На думку люксембургістів, соціалізм невіддільний від соціалістичної демократії як політичної системи соціалістичної держави. Люксембургісти були послідовними захисниками цивільних прав і демократичних свобод. Політична свобода, на їхню думку, повинна забезпечуватися краще, а не гірше, ніж в буржуазних державах. Політична свобода і соціалізм для них були речами нероздільними.
Люксембургізм знайшов свій подальший розвиток в комунізмі робітничих рад.
Сама Роза Люксембург наполягала, що жодних «люксембургіанців» нема і не повинно бути[1].