Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Любомир (Любош) Кавалек (чеськ. Lubomír Kaválek; 9 серпня 1943 — 18 січня 2021)[2] — чесько-американський шахіст. ФІДЕ удостоїла його звань міжнародного майстра і гросмейстера 1965 року.[3] Дворазовий чемпіон Чехословаччини і триразовий чемпіон США,[4] і входив у топ-10 гравців.[5][6] 2001 року введений у світовій Зал шахової слави.[4] Крім того шаховий тренер, організатор, вчитель, коментатор, автор і оглядач з нагородами.[7]
| Любомир Кавалек | ||||
|---|---|---|---|---|
| Оригінал імені | чеськ. Lubomír Kaválek | |||
 | ||||
| Країна |
 Чехословаччина США | |||
| Народження |
9 серпня 1943 (81 рік) Прага | |||
| Смерть |
18 січня 2021[1] (77 років) Рестон, Ферфакс, Вірджинія, США | |||
| Титул | гросмейстер (1965) | |||
| Піковий рейтинг |
2625 (10-те місце, 1974 рік) | |||
| Нагороди та відзнаки | ||||
Кавалек народився в Празі, Чехословаччина (нині Чехія). Вивчав комунікації й журналістику в Карловому університеті.[8] Виграв чемпіонат Чехословаччини в 1962 і 1968 роках. Коли радянські танки увійшли до Праги в серпні 1968 року, Кавалек грав на Меморіалі Акіби Рубінштейна у Польщі, де фінішував другим. Кавалек, який завжди ненавидів комунізм, вирішив перебігти на Захід, а не повертатися в Чехословаччину. За свій виграш він купив кілька ящиків горілки, використав їх, щоб підкупити прикордонників, і поїхав до Західної Німеччини. «Це була найбільша втрата для чехословацьких шахів за весь час», — написав Ендрю Солтис у «100 найкращих шахових партій 20-го століття.»[9]
1970 року, на шляху в Сполучені Штати, Кавалек виграв сильний турнір у Каракасі (+10-1=6).[3] У першому колі грав колі під чехословацьким прапором, а в другому — під американським. Представляв Сполучені Штати ще до того, як офіційно ступити на землю своєї нової Батьківщини.[10][11][12] Кавалек переїхав до Вашингтона, округ Колумбія, вивчав слов'янську літературу в університеті Джорджа Вашингтона і працював на «Голос Америки» (1971-72).[13] 1973 року повністю зробив шахи своєю професією. Пізніше став громадянином США і живе нині у місті Рестон (штат Вірджинія).
Кавалек грав у чотирьох чемпіонатах Чехословаччини. Три результати були значними:
Кавалек фінішував першим на трьох чемпіонатах США.[13]
«У 1970-х Кавалек був одним з найбільш активних і успішних турнірних гравців зі США».[8]
Крім поділу 1-го місця на чемпіонаті США, Кавалек виграв чотири турніри:[21]
Також посів третє місце в Амстердамі (Петросян і Планінц по 10, Кавалек 9,5, Спаський 9) і в Манілі (Ларсен 12,5/15, Любоєвич 11,5, Кавалек 11).[28]
Завдяки цим результатам Кавалек у 1974 році вийшов на 10-те місце в офіційному рейтинг-листі ФІДЕ — 2625 балів. Також 1974 року поділив 1-ше місце в Золінгені (Кавалек, 10/14 Полугаєвський, Спаський, Кураїца по 8,5).[8][21]
Кавалек фінішував третім 1966 року в Гаазі на Європейському зональному турнірі (Глігорич 12,5/16, Білек 12, Кавалек 11.5) і завоював путівку на Міжзональний турнір 1967 року в Сусі, де став одним із трьох гравців, які зіграли внічию з Боббі Фішером.[29] На міжзональному турнірі 1976 у Манілі Кавалек фінішував сьомим.[30]
Кваліфікувався також на міжзональні турніри 1979 і 1987[уточнити] років.[8]
1979 року Кавалек зіграв у двоколовому турнірі Людина та її виклик шаховому світові (Man and his World Chess Challenge) в Монреалі, який сам же й організував. Результат став найдивнішим у кар'єрі. Кавалек завершив останнім у першому колі 1,5/9, але виграв другу половину 6,5/9.[20] Загалом за підсумками двох кіл поділив 7-ме місце.[41]
Кавалек зіграв на дев'яти шахових олімпіадах, представляючи Чехословаччину в 1964 і 1966, і США від 1972 до 1986 року, за винятком 1980. З цих семи виступів за збірну США він тричі виступав на першій шахівниці й двічі на другій, його команда завоювала одну золоту та п'ять бронзових медалей.[46]
Від 1969 до 1991 року Кавалек був провідним гравцем за німецький клуб з міста Золінгена. За час його виступів команда виграла 10 національних чемпіонатів у 1969, 1971,1972,1973,1974,[47] 1975,[48] 1980,[49] 1981,[50] 1987[51] і 1988 роках[52], а також в 1976 і 1990 роках європейські клубні чемпіонати.[53] На клубному чемпіонаті Європи 1977-79 років Кавалек набрав 5,5/6 на першій шахівниці, зокрема двічі переміг Василя Смислова.[54]
У матчі США проти Скандинавії 1986 року в Рейк'явіку, Кавалек на другій шахівниці переміг Бента Ларсена 1,5-0,5.
У матчі Москви проти Праги в квітні 1968 року, обіграв Євгена Васюкова 1,5-0,5.
1976 року став найкращим гравцем у складі команди Washington Plumbers, яка виграла національну шахову Лігу.[55][56]
Kavalek виграв два міжнародні матчі:
Kavalek програв два матчі проти представників світової еліти у місті Золінгені (Німеччина). У 1970 році він програв Бенту Ларсену з рахунком 2-6[59] і в 1977 році Борису Спаському 2-4.
Кавалек належав до списку 100 найкращих гравців світу у рейтинг-листі ФІДЕ безперервно від кінця 1962 року і аж до вересня 1988 року, коли його рейтинг Ело сягнув 2625 пунктів.[60] Знову потрапив до чільної десятки активних гравців у 1980 році.[61] Згідно з системою ретроспективного рейтингу Chessmetrics, він досяг свого на початку 1974 року, коли посідав 18-ту сходинку маючи 2695 пунктів.[62]
Кавалек мав багату тренерську кар'єру, працюючи з Марком Дізеном, Робертом Бірном, Ясером Сейраваном, Еугеніо Торре і Робертом Хюбнером. Був також одним із секундантів Боббі Фішера в матчі на першість світу 1972[4][63][64] і працював тренером британського гросмейстера Найджела Шорта на міжзональному турнірі 1990 в Манілі, а також під час успішних кандидатських матчів Шорта проти британського гросмейстера Джонатана Спілмена, ізраїльтянина Бориса Гельфанда, екс-чемпіона світу Анатолія Карпова і голландського гросмейстера Яна Тіммана, у яких Шорт виборов право на матч 1993 року за звання Чемпіона світу проти Гаррі Каспарова. Шорт і Кавалек розлучилися одразу після початку цього матчу. В ньому Каспаров здобув переконливу перемогу. Згодом Шорт і Кавалек писали до шахових журналів критичні статті на адресу один одного.[65] Кавалек був діючим капітаном і аналітиком збірної світу під час її матчу проти збірної СРСР у Лондоні 1984 року.[66]
Kavalek був обраний до Галереї видатних шахових журналістів (Gallery of Distinguished Chess Journalists) у 2006 році[7] і виграв нагороду Шахові журналісти Америки (Chess Journalists of America) за найкращу колонку в газеті.[13] Між 1960—2012 роками статті Кавалека публікували в себе різні друковані та інтернет-видання, такі як Chess Life & Review (1970—1979) і British Chess Magazine (1994—2010).[13][21] Він був головним редактором шахових видань для RHM Press у Нью-Йорку з 1973 по 1986 рік.[69] Був шаховим аналітиком у газеті «Вашингтон пост» від 1986 доо 2010 року, його остання колонка вийшла 4 січня 2010.[70] У травні 2010 року став шаховим оглядачем Хаффінгтон пост.[71] Був членом журі, яке вибирало найкращі і найважливіші партії для Chess Informant (1989—1993).[13]
Три найважливіших призи Кавалека це:
Ось перемога молодого Кавалека проти Радянського гросмейстера Едуарда Гуфельда. За словами Ларрі Еванса футбольна команда побила команду Кавалека за день до цього, і Кавалек присягнувся помститися: Гуфельд–Кавалек, Студентська Олімпіада, Маріанські-Лазні 1962[74]
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 |          | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
1. e4 e5 2. Nf3 Nc6 3. Bb5 Bc5 4. c3 f5 5. d4 fxe4 6. Ng5 Bb6 7. d5 e3 8. Ne4 Qh4 9. Qf3 Nf6 10. Nxf6+ gxf6 11. dxc6 exf2+ 12. Kd1 dxc6 13. Be2 Be6 14. Qh5+ Qxh5 15. Bxh5+ Ke7 16. b3 Bd5 17. Ba3+ Ke6 18. Bg4+ f5 19. Bh3 Rhg8 20. Nd2 Bxg2 21. Bxg2 Rxg2 22. Rf1 Rd8 23. Ke2 Rxd2+ 24. Kxd2 e4 25. Bf8 f4 26. b4 Rg5 27. Bc5 Rxc5! 28. bxc5 Bxc5 тепер білі мають дві тури за слона, але не можуть зупинити прохід чорних пішаків. 29. Rab1 а Ф3 30. Rb4 Крf5 31. Рд4 Bxd4 32. cxd4 Kf4 0-1 Дивовижна остаточна позиція. Чорні мають на туру менше, всі вісім їхніх пішаків усе ще на шахівниці й білі безпорадні проти них.
Ось одна з найдивовижніших партій Кавалека, у якій він пожертвував ферзя за слона проти сильного угорського гросмейстера Лайоша Портіша: Портіш–Кавалек, Вейк-АН-Зеє, 1975[76] 1. d4 Nf6 2. c4 g6 3. Nc3 Bg7 4. e4 d6 5. f3 c6 6. Be3 a6 7. Bd3 b5 8. e5 Nfd7 9. f4 O-O 10. Nf3 Nb6 11. b3 N8d7 12. a4 bxc4 13. bxc4 c5 14. a5 cxd4 15. Nxd4 dxe5 16. Nc6 Qe8 17. axb6 exf4 18. Nd5 fxe3 19. Nc7 Bc3+ 20. Kf1 Bb7 21. Nxe8 Bxc6 22. Nc7 Rad8 23. Rc1 Bd2 24. Nd5 Bxd5 25. cxd5 Nxb6 26. Rc5 Nxd5 27. g3 Rd6 28. Kg2 Rfd8 29. Rxd5 Rxd5 30. Bc4 Rf5 31. Qb3 Rf2+ 32. Kh3 Rd6 33. Qb8+ Kg7 34. Qa7 g5 35. Qxe7 g4+ 36. Kxg4 Rg6+ 37. Kh3 Rh6+ 38. Kg4 Rg6+ ½–½
|
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
