Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Лу Чжао-лі́нь (кит. 卢照邻; нар. бл. 641 — пом. 680) — китайський поет, один з «чотирьох великих поетів ранньої династії Тан».
Отримав чудову освіту, служив в бібліотеці одного з синів засновника Танської династії. Обіймав важливі придворні пости. Прагнув до «природного» життя, нехтуючи суєтою і не запобігаючи перед можновладцями. Правитель Танської столиці сварив їх за те, що вони віддали літературним заняттям перед службою, і передрік йому та Ло Бінь-вану поганий кінець. Через хворобу поет залишив службу. Потоваришував з відомим лікарем і алхіміком Сунь Си-мяо. Останні роки життя, замучений страшним болем, багато займався самолікуванням. Але поступово ноги атрофуються, рука стала нерухомою. Він купив десятки гектарів землі на пенсію, але передав її своїм родичам.[2] Коли всі спроби побороти недугу виявилися марними, втопився в річці Інхе.[3]
Тема самотності і піднесеної покинутості постійно звучить в китайській художній творчості. Більш того, це було перетворено в стилістику канонічного життя естетів, поетів, учених і навіть деяких чиновників. Коли Лу Чжао-лінь прощався зі своїм братом, він, наслідуючи поета Ван Бо, який присвятив своєму другу поетичні рядки, так само сумує, що їде на службу в іншу область:
«Дивимось розлучаючись - один одного жаліючи мовчки».[4] |
Серед поезій Лу Чжао-лінь - вірші «Чан'ань — наслідування стародавнім», в яких блискуча столиця представлена без захоплення в противагу звичній манері «палацових» віршів.[5] Зокрема, у вірші є рядки, які розповідають про шафран, який вживався для додання аромату одягу й завісам у палацах багатих вельмож та їхніх наложниць:
|
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.