Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Лонґстеп» (англ. Exercise Longstep) — десятиденні військово-морські навчання НАТО, що проводилися в Середземному морі у листопаді 1952 року під командуванням американського адмірала Роберта Карні, головнокомандувача ОЗС НАТО в Південній Європі (CINCAFSOUTH). У навчаннях взяли участь більше 170 військових кораблів і 700 літаків, а під час навчань була здійснена масштабна висадка десанту вздовж західного узбережжя Туреччини.
Лонґстеп | |
---|---|
частина Холодної війни (1947–1953) | |
Тип | Багатосторонні військово-морські навчання НАТО |
Місце | |
Заплановано | Об’єднане командування ОЗС НАТО в Південній Європі (AFSOUTH) |
Завдання | Розгортання військово-морських і десантних сил НАТО |
Дата | Листопад 1952 |
Виконання | Адмірал Роберт Карні, головнокомандувач AFSOUTH |
Під час навчань «Лонґстеп» проводилось комбіноване тренування з координації радіо- та дротового зв'язку між судами, літаками і наземними силами, що представляли шість країн та п'ять мов. Навчання були ранньою спробою інтегрувати різні військово-морські сили в більш об'єднані сили під командуванням НАТО. Разом із навчаннями «Ґренд Слем» ці навчання послужили прототипом для майбутніх морських навчань НАТО в Середземному морі під час Холодної війни[1].
В січні 1950 року Північноатлантична рада схвалила військову стратегію НАТО зі стримування радянської агресії[2]. Військове планування НАТО набуло актуальності з початком Корейської війни, яка спонукала НАТО створити 2 квітня 1951 року Стратегічне командування ОЗС НАТО в Європі (SHAPE) під керівництвом генерала армії США Дуайта Ейзенхауера[3][4]. Навчання «Лонґстеп» були одними з перших військово-морських навчань для ОЗС НАТО в Південній Європі — південного регіонального командування SHAPE.
Головнокомандувачем навчань був американський адмірал Роберт Карні — головнокомандувач ОЗС НАТО в Південній Європі (CINCSOUTH)[1]. Командувачами компонентів AFSOUTH під час навчань були[5][6]:
Метою союзних («блакитних») сил було вибити ворожі сили нападників («зелених») з окупованих ними позицій у Східному Середземномор'ї. Зелені сили складалися з італійського 56-го тактичного авіаційного командування і підводних човнів США, Великої Британії, Франції, Греції та Туреччини, які підстерігали у засідці блакитний десантний конвой, що вирушав з італійських портів. Більше 170 бойових кораблів і 700 літаків були залучені до навчань[1].
Блакитні морські сили були зосереджені навколо Шостого флоту США під командуванням американського віце-адмірала Джона Кессіді та авіаносців Franklin D. Roosevelt і Wasp. Американська та італійська авіація атакувала блакитні морські сили, а блакитна палубна авіація наносила контратаки на зелені військові об'єкти на півночі Італії[1]. Навчання «Лонґстеп» закінчилися висадкою десанту в затоці Лебедос на південь від Ізміру (Туреччина) за участю 3000 французьких, італійських і грецьких військ, в тому числі 3-го батальйону 2-ї дивізії Корпусу морської піхоти, під загальним командуванням генерала Роберта Хогабума (Корпус морської піхоти)[1][7].
При висадці в затоці Лебедос італійці пішли на берег в час Ч мінус шість в відволікаючу атаку на сусідні острови Доганбей. За ними пішов головний десант на чолі з американськими морськими піхотинцями разом з французькими і грецькими військами. Забезпечивши плацдарм і створивши оборонний периметр, десант завантажився обратно на десантні кораблі у відкритому морі, завершивши навчання «Лонґстеп»[1].
17-а авіаносна авіагрупа (CVG-17) на USS Franklin D. Roosevelt (CVB-42)[8]:
|
|
18-а авіаносна авіагрупа (CVG-18) на USS Wasp (CV-18)[9]:
|
|
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.