Литвинство
націоналістична та політична течія в Білорусі / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Литви́нство або литвині́зм (біл. Ліцвінства, ліцвінізм, літвінства, літвінізм; licvinstva, licvinizm, litvinstva, litvinizm) — гілка білоруського націоналізму, філософсько-політична течія в Білорусі, яка ґрунтує історію своєї держави на спадщині Великого князівства Литовського та підкреслює балтійську складову білоруського етносу.[1] Відповідно до ідей прихильників литвинізму, Велике князівство Литовське (вони цю державу називають Вялікае Княства Літоўскае, Vialikaje Kniastva Litoŭskaje, а сучасна Литву як Летува, Letuva або Жмудзь, Žmudź) була слов'янською (білоруською) державою, середньовічні литвини були предками сучасних білорусів, а сучасна Литва є наслідком фальсифікації історії.[2] Противники течії литвинства вважають її маргінальною псевдоісторичною теорією.[3][4][5][6]
Деякі литвини повністю відкидають свою білоруську національну ідентичність[7] та приналежність до Республіки Білорусь (чи режиму Лукашенка)[7] на користь реконструйованої балтійської католицької[7] литвинської ("литовської") ідентичности, заснованої на історії та спадщині Великого князівства Литовського. Згідно з національними переписами населення, лише кілька десятків жителів Білорусі називають свою етнічну приналежність як литвин, а не білорус.[8]
У 2020 році Вінцук Вячорка та Сергій Шупа у співавторстві написали статтю про те, чому Литву варто називати «Литва», а не «Летува», і наголосили, що використання «Летува» є неприйнятним.[9] У 2023 році Світлана Ціхановська назвала литвинізм «маргінальними випадками», які прагнуть штучно розділити литовців і білорусів, а також заявила, що білоруси поважають цілісність і спадщину Литви.[10][11]