Лесбійський фемінізм
феміністська течія, що розглядає патріархат та гендер з лесбійської перспективи / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Лесбійський фемінізм?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Лесбійський фемінізм (англ. Lesbian feminism) — культурне явище, суспільний рух та критична рамка, що розглядає питання про положення лесбійок у супільстві та заперечує гетеронормативність; заохочує жінок спрямовувати їхні ресурси на інших жінок замість чоловіків; і часто відстоює лесбійство як логічний результат фемінізму[1]. Зародився в 1960-х з невдоволеності другою хвилею фемінізму та рухом за права гомосексуал/ок (gay liberation movement).[2][3], найбільший вплив мав у 1970-х та на початку 1980-х (переважно в Північній Америці та Західній Європі).
Ключові мислительки та активістки руху — Шарлотта Банч, Ріта Мей Браун, Адрієнн Річ, Одрі Лорд, Мерилін Фрай, Мері Дейлі, Шейла Джеффріс, Барбара Сміт[en], Пет Паркер[en], Маргарет Слоан-Гантер[en], Черіл Кларк[en] Глорія Анзалдуа[en], Шеррі Морага[en] та Монік Віттіг (хоча остання в основному більше спеціалізується на квір-теорії).
За словами Шейли Джеффріс, «Лесбійський фемінізм постав як результат двох розвитків: лесбійок, які у WLM (Жіночому визвольному русі) почали творити нові, чітко феміністські політики, та лесбійок із GLF (Gay Liberation Front), котрі приєдналися до своїх сестер».[4]
Згідно з Judy Rebick[en], провідною канадською журналісткою та політичною активісткою за фемінізм, лесбійки були (і завжди, відпочатково) серцем жіночого руху, хоча їх проблеми в самому русі були невидимими (лесбійське стирання).[5]
Кольоровий лесбійський фемінізм постав як відповідь лесбійському фемінізму, коли той не спромігся включити питання класу та раси як джерел утиску наряду з гетеросексуальністю.