Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Легке метро Шарлеруа (фр. Métro Léger de Charleroi) — транспортна система типу «Легкорейковий транспорт»[1], що охоплює бельгійське місто Шарлеруа і його передмістя Жіллі і Андерлю. Довжина мережі 25 км. Має як швидкісні, частково підземні, дистанції, так і вуличні дистанції на суміщеному полотні. У мережі використовується рухомий склад трамвайного типу.
Легке метро Шарлеруа | |||
---|---|---|---|
Опис | |||
Країна | Бельгія | ||
Місто | Шарлеруа | ||
Дата відкриття | 21 червня 1976 року | ||
Річний пасажиропотік | 3,2 млн | ||
Сайт | infotec.be | ||
Оператор | TEC Charleroid | ||
Маршрутна мережа | |||
Кількість ліній | 4 | ||
Кількість станцій | 30 | ||
Довжина мережі | 25 | ||
Ширина колії | метрова колія | ||
Електрифікація | 600 В постійним струмомd | ||
| |||
Легке метро Шарлеруа у Вікісховищі |
Попередником легкого метро була міська трамвайна мережа. Перша лінія конки відкрилася в Шарлеруа в 1882 році.[2] 3 червня 1887 у місті почала діяти перша лінія парового трамвая, а 28 березня 1901 — електричного.[3].
Після Другої Світової війни трамвайні лінії в Шарлеруа (як і в інших містах Бельгії) стали поступово закривати і замінювати автобусами.[2] Останнім днем роботи трамвая в Шарлеруа стало 30 червня 1974 року.[3][2]
Також існували приміські лінії, поступово закриті в 1970-1990 роках.
З початку 1960-х пересування в Бельгії ставало все більш проблемним. Дороги були захаращені машинами, автобусами і трамваями.
Було необхідно побудувати мережу транспорту для обслуговування транспортних потоків міста та передмістя поза вуличного руху (використовуючи тунелі і віадуки). Був створений проект, закінчення робіт передбачалося в 1992 році. Мережа мала складатися з 69 станцій довжиною 52 кілометри. 21 червня 1976 було урочисто відкрито першу дистанцію між станціями Vilette і Sud. 30 червня того ж року відкрито станції Piges і Ouest. У серпні 1992 були відкриті гілки в Dampremy і в Жіллі.
Довжина: 4,3 км, 7 станцій. Планувалося будівництво кільцевої лінії в центрі з 8 станціями, але тільки 3/4 було збудовано. Роботи по замкненню кільця ведуться по теперішній час.
Довжина: 4 км, 3 станції.
Довжина: 9,2 км, 10 станцій.
Існують дистанції, будівництво яких було законсервовано. Але у планах відновити будівництво у попередньому напрямі від станції Жіллі.
Довжина: 6,8 км, 8 станцій.
Проектувалося 5 станцій.
Планувалося 5 станцій.
У мережі експлуатують чотири маршрути:
Система має два депо, Жюме (Jumet основне депо) та, Андерлю (Anderlues). Обидва депо одночасно є майстернями з технічного обслуговування та ремонту рухомого складу[3].
У 2008 році місту дали кредит 75 мільйонів євро на продовження будівництва метро. Новий проект передбачає завершення кільцевої лінії, продовжить лінію від Жіллі та від Piges у напрямку Брюсселя.
Як лінійні у мережі використовуються виключно зчленовані двосекційні трамваї, побудовані бельгійською фірмою BN у 1980-х рр.. Трамваї для Шарлеруа будувалися одночасно з практично ідентичними трамваями для Береговій лінії (50 трамваїв для Берегу, 55 для Шарлеруа).[3]
Як службові використовується певна кількість трамваїв старіших серій.
Легке метро Шарлеруа працює з 5 до 20 години. На лініях 54 і 55 інтервал поїздів у будні дні 5 хвилин, у вихідні 10 хвилин. На лініях 88 і 89 інтервал у будні дні 15, у вихідні — 30 хвилин. Пізно ввечері маршрутами ліній метро працюють автобуси. Перехід з однієї лінії на іншу при наявності квитка безкоштовний.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.