Лев I
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Лев I Великий (лат. Leo I Magnus; бл. 390, Тоскана — 10 листопада 461, Рим) — сорок п'ятий папа Римський (29 вересня 440—10 листопада 461), народився у Тоскані в Італії. Обраний папою під час виконання функцій легата у Галлії. Активно боровся з маніхейством і євтихіанством. За допомогою легатів брав участь у засудженні в 451 Євтихія (монофізита) на IV Вселенському соборі в Халкедоні. Визнаний християнською церквою святим. Вшанування пам'яті — 18 лютого.
Лев I | ||
| ||
---|---|---|
440 — 461 | ||
Попередник: | Сікст III | |
Наступник: | Гіларій | |
Дата народження: | 390 | |
Місце народження: | Тоскана, Італія | |
Дата смерті: | 11 листопада 461 або 10 листопада 461[1] | |
Місце смерті: | Рим, Західна Римська імперія | |
Поховання: | Базиліка Святого Петра (IV—XVI століття) | |
Громадянство: | Стародавній Рим | |
Релігія: | католицька церква[2] | |
Інтронізація: | 440 | |
Медіафайли у Вікісховищі |
У 452 році силою свого слова зупинив вождя гунів Аттілу від зрівняння Риму з землею. У 455 році переконав вандалів не проливати марно кров римлян і не спалювати будинки.
Після своєї смерті залишив більше 100 проповідей та 140 листів до різних осіб.
Лев народився у Римі і жив у V ст. У 440 році його було обрано 45 Христовим намісником. Впродовж 21 року керування Церквою він здобув велику любов у людей. У 451 році Папа Лев І вийшов назустріч гунському королеві Аттілі, який з військом дійшов аж до мурів Рима. Постава й мова Папи справили на Аттілу таке сильне враження, що він після переговорів поспішно покинув Римську імперію. Коли згодом короля запитали, чому він поступився перед однією людиною, він відповів: «Я бачив при ньому двох світлих мужів (свв. Петра й Павла), які погрожували мені вогненними мечами».
Папа Лев І ревно навчав римлян християнського життя, зробивши римську Церкву взірцем для інших. Його 96 проповідей та 143 листи засвідчують архипастирську ревність над спасінням душ. У 461 році він помер, увійшовши в історію як Святий Папа Лев Великий. Його мощі поховані при вході до базиліки св. Петра, а на гробі зроблено напис: «Як за життя беріг Церкву, так після смерті чуває при її вході».