Loading AI tools
біблійний персонаж З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Лазар з Віфанії, Лазар Чотириденний (Лазар — івр. אֶלְעָזָר , Elʿāzār, Єлєаза́р дав-євр. אֶלְעָזָר — буквально «Бог мені допоміг»[1], лат. Lazarus, грец. Λαζάρος; 3, Віфанія[2] — 63, Кітіон (Кіпр)[2][3][4]; за легендою[5]: бл. 60, Єрусалим чи Марсел[6]) — брат Марти і Марії, житель Витанії, якого Ісус Христос воскресив на четвертий день після смерті. На відміну від звістки про його сестер описаних у Євангелії від Луки та Івана, про Лазаря розповідає лише євангеліст Іван.
Євангеліє від Івана у 11 главі (Ів. 11) розповідає про хворобу, смерть та воскресіння Лазаря. Також з цього розділу видно, що Лазар, Марія та Марта є сестрами та братом і близькими друзями Ісуса.
Ісус не поспішив зразу до Витанії, а почекав два дні і сказав «…Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, щоб Син Божий прославився нею» (Ів. 11:4). Коли Ісус наблизився до Витанії, Марта вибігла зустрічати його. Про Марію каже євагенлелист Іван: «Марія ж удома сиділа». Лазар помер і був уже у гробі 4 дні. При зустрічі з Ісусом Марта промовила: «Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат… Та й тепер, знаю я, що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!». Проте вона не розуміє спочатку відповіді Ісуса — «Промовляє до неї Ісус: Воскресне твій брат!», хоча показує віру у воскресіння останнього дня. Та на кінець діалогу Марта промовляє визнання віри «Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ. І промовивши це, відійшла та й покликала нишком Марію…». По дорозі до гробниці Лазаря Ісус зустрів Марію та юдеїв, які прийшли оплакувати Лазаря і собі заплакав. Юдеї, що бачили це, казали: «Дивись, як любив його». Коли підійшли до печери, в якій був похований Лазар Ісус говорить з юдеями та Мартою: «Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі… Ісус каже до неї: Чи тобі не казав Я, що як будеш ти вірувати, славу Божу побачиш? (Ів. 11:30-40)» і відвалили від неї камінь, Ісус став молитися:
Після цих слів з печери вийшов воскреслий Лазар, «по руках і ногах обв'язаний пасами, а обличчя у нього було перев'язане хусткою». Ісус наказав розв'язати його.
Після оповідання про воскресіння, Лазар згадується як один з при столі на вечорі у Витанії на якій Марія помазала ноги Ісуса миром (Ів. 12:1–3). Як оповідає євангеліст багато з юдеїв у той день прийшли до Витанії «та й поприходили не з-за Ісуса Самого, але щоб побачити й Лазаря, що його воскресив Він із мертвих.» (Ів. 12:9).
Згідно з пізнішими переказами Лазарю на момент переслідування юдеями у 33 році нашої ери було 30 років[2], після воскресіння та початку життя на Кіпрі Лазар прожив ще 30 років[4][2][3]. Він був другом Ісуса Христа (Ів. 11:11), став сповідувати віру в Ісуса Христа, а апостоли Павло й Варнава рукоположили його бути першим єпископом[7], в 45 році н. е. Лазар став служити єпископом на Кіпрі[4][3] до 63 року н. е. в місті Кітіон (стара назва міста Ларнака)[8], дати його смерті в місті Кітіон; на його могилі у IX–X ст. в Ларнаці була споруджена Церква Святого Лазаря[2]. Під час свого єпископства на Кіпрі Лазар удостоївся відвідування Богородиці, яка залишила йому свій омофор (власноруч нею зроблений)[3][7]. За наказом імператора Лева VI частина[3][7] мощів святого Лазаря була перенесена до м. Константинополя у 898 р., де були покладені в храмі Праведного Лазаря[3]. Але голова Лазаря була залишена на Кіпрі[7][3]. Перенесення мощей невдовзі стало православним святом, що відзначається 17 (30) жовтня[7]. Під час хрестових походів у 1204–1291 р. частина мощей святого Лазаря була перенесена з м. Константинополя до м. Марселя[3], у Францію.
Також існує легенда про Святий Ґрааль, відповідно до якої його рідною сестрою була Марія Магдалина, яка по легенді була дружиною Ісуса Хреста, що робить Лазаря шурином Ісуса.[8] Відповідно до цієї легенди Лазар разом зі своєю сестрою проповідував у Франції, став єпископом Марселя і був похований на місці майбутнього fr[fr]Кафедрального собору Отену[9][10]. Святкування Лазаревої суботи випереджає Вхід Господній у Єрусалим — та її відзначення сягає перших віків християнства.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
