Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
І́гор Олекса́ндрович Кістякі́вський (4 (16) січня 1876, Київ — 1940, Париж) — український державний діяч, міністр внутрішніх справ Гетьманського уряду України.
Ігор Олександрович Кістяківський | |
---|---|
2-й Міністр внутрішніх справ Гетьманського уряду України | |
липень 1918 — жовтень 1918 | |
Попередник | Лизогуб Федір Андрійович |
Наступник | Рейнбот Віктор Євгенович |
Народився | 4 (16) січня 1876[1] Київ, Російська імперія[1] |
Помер | 1940 Париж, Франція |
Похований | Сент-Женев'єв-де-Буа |
Відомий як | адвокат |
Місце роботи | КНУ імені Тараса Шевченка і МДУ |
Країна | Російська імперія, УНР і Українська Держава |
Національність | українець |
Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка |
Політична партія | Конституційно-демократична партія |
Батько | Олександр Федорович Кістяківський |
Професія | український державний діяч |
Народився 4 (16) січня 1876 року в Києві у родині українського вченого, юриста, громадського діяча, професора Київського університету Олександра Федоровича Кістяківського. Закінчив юридичний факультет Київського університету Святого Володимира (1897). В юнацькі і студентські роки часто зустрічався з Володимиром Антоновичем, Павлом Житецьким, П. Науменком, спілкування з якими сприяло формуванню національного світогляду.
Декілька років навчався в університетах Німеччини. Після повернення додому обраний доцентом Київського університету св. Володимира. З 1903 жив у Москві, де займався адвокатською практикою і викладав в університеті. Разом з В. Вернадським та ін. науковцями залишив викладацьку роботу в університеті на знак протесту проти реакційної політики міністра освіти Л. Кассо. В 1910-17 викладав у Московському комерційному інституті. У лютому 1911 разом із В. Вернадським та іншими науковцями залишив викладацьку роботу в Московському університеті на знак протесту проти порушення університетської автономії.
Співпрацював з діячами українського національного руху, матеріально підтримував видання часопису «Украинская Жизнь».
У травні 1918 призначений державним секретарем Української Держави. 5 липня 1918 наказом Гетьмана П.Скоропадського в.о. державного секретаря І.Кістяківського призначено міністром внутрішніх справ. В липні-листопаді 1918 — міністр внутрішніх справ у кабінетах Ф. Лизогуба і С. Гербеля. Належав в уряді до групи міністрів (В. Любинський, Д. Дорошенко, Б. Бутенко, О. Рогоза), які відстоювали незалежницький курс та виступали проти укладення федеративного договору з Росією.
З 1919 жив у Стамбулі, пізніше — у Парижі. Співпрацював з російськими еміграційними колами. Автор праць: «Боргова відповідальність наслідника в римському праві» (1900), «Поняття про суб'єкт права» (1903) та ін.
Брати:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.