Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кінцева́ фала́нга[1], дистальна фаланга (лат. phalanx ungualis, phalanx distalis) — остання, найбільш дистальна (віддалена) фаланга пальця стопи або кисті, до якої кріпиться кіготь, копито, ніготь або інше продовження фаланги з кератину. Часто формує ядро кігтя. Слони та інші копитні мають кігтеві фаланги, як і вимерлі завроподи та цератопси.
Зазвичай кінцевою є друга чи третя фаланга пальця.
Кінцева фаланга людини відрізняється від такої інших ссавців і навіть найближчих родичів: горили й шимпанзе[2] Кістка кінцевої фаланги людини має на долонній поверхні характерні вирости — горбистість кінцевої фаланги (англ. distal phalangeal tuberosity), до яких прикріплюється м'якоть подушечки пальця[3].
Дромеозавриди, зокрема дейноніх, мали велетенський зігнутий кіготь на кінцевій фаланзі третього пальця задньої кінцівки. Припускають, що його функцією може бути розривання здобичі або переміщення по деревах[4].
Закостеніння хряща кінцевої фаланги є поширеним захворюванням у низки порід коней[5].
У людини іноді відбувається зрощення кінцевих фаланг — кінцева синдактилія. Потовщення цих фаланг часто спостерігають при системній склеродермії.
При хронічних хворобах серця, легенів і печінки спостерігають симптом барабанних паличок — колбоподібне потовщення кінцевих фаланг кистей і стоп з характерною деформацією нігтьових пластинок у вигляді годинникових стекол.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.