Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кінець світу — поширений фразеологізм, що означає реальну чи уявну загрозу абсолютного чи часткового припинення існування цивілізацій, людства, планети Земля, Всесвіту тощо. У вузькому сенсі — знищення всього живого.
З наукової точки зору фразеологізм «кінець світу» може асоціюватися з техногенними або природними катастрофами. Близький за сенсом є термін глобальна катастрофа.
Катастрофічні кліматичні зміни, пов'язані з глобальним потеплінням спричиненим парниковим ефектом подібним до венеріанського або інтенсивним знищенням лісів і забрудненням (див. наприклад попередження Джеймса Лавлока).
Згідно з теорією Великого вибуху Всесвіт виник близько 13,7 млрд років тому з гравітаційної сингулярності і по сьогоднішній день перебуває в процесі постійного розширення, яке спостерігається астрономами, як космологічний червоний зсув частот випромінювання далеких галактик. Подальша еволюція залежить від вимірюваного експериментально параметра — середньої густини речовини в сучасному Всесвіті. Якщо густина не перевищує певного (відомого з теорії) критичного значення (Ω<1), Всесвіт буде розширятися вічно, в протилежному випадку (Ω>1) розширення зміниться стисненням, і Всесвіт повернеться до стану сингулярності. Останні експериментальні дані показують, що експериментальний параметр близький до критичного, і в якому руслі розвиватиметься космологічний процес передбачити на даному етапі розвитку науки неможливо.
У випадку (Ω>1) космологічний кінець світу являтиме собою грандіозний колапс всієї маси речовини Всесвіту у гравітаційну сингулярність, в іншому випадку (Ω≤1) на Всесвіт очікуватиме або теплова смерть, що означатиме поступове перетворення всієї речовини Всесвіту на фотони, або Великий розрив, що означатиме неможливість жодних фізичних взаємодій через зменшення горизонту подій до нескінченно малої величини, що матиме місце при наближенні швидкості розбігання галактик до світлової.
Термін настання космологічного кінця Всесвіту, залежно від різних параметрів — ~1010 млрд років.
Есхатологія, тобто система поглядів та уявлень про «кінець світу», спокутуванні та загробного життя властива багатьом релігіям та міфологіям.
Згідно постулатам буддизму, кінець світу ознаменований завершенням чергового циклу: Великої Кальпи (маха-кальпи) — коли починають руйнуватися всі світи, включаючи світ людей. Через величезний проміжок часу всесвіт починає розгортатися знову. Череда маха-кальп вважається в буддизмі нескінченною та не має початку.
Руйнування світів походить від нижчого до вищого — спочатку починають старіти і розвалюватися самі «найдовгостроковіші» та найжахливіші пекла (руйнування відбуваються через те, що в пеклах ніхто більше не народжуватиметься, бо у Всесвіті не стане «злісних» порушників кармічних законів). Слідом за нижчими світами почнуть валитися світи людей. Коли і вони перетворяться на прах, почнуть гинути світи богів і напівбогів, зрештою навіть палаци небожителів зруйнуються. Наприкінці Кальпи вся світобудова буде знищена.
У християнській релігії події, що трактуються деякими коментаторами Біблії як ознаки кінця світу з Армагеддон, описані в книзі Івана Богослова — Апокаліпсис.
На думку інших коментаторів Біблії, зокрема Свідків Єгови, події, описані в книзі Одкровення, не можна розглядати як кінець світу, оскільки знищення піддасться тільки частина людства, а Земля залишиться існувати.
Деякі напрямки протестантизму вважають, що Земля буде в буквальному сенсі знищена.
Скандинавська. Раґнарок — битва в кінці світу, розпочнеться, коли Хеймдаль, бог, який охороняє міст Біфрьост, єдиний вхід в Асґард, що поєднує його із підземним світом, затрубить в свій ріг. Ця битва завершить пророцтво, що визначає долю скандинавських богів: в останній битві боги зійдуться із силами зла, своїми одвічними ворогами: монстрами та гігантами (Йотунами), а також люди проти людей та мерців.
Численні спроби передбачити дати кінця світу ґрунтувалися на релігійних пророцтвах та на інших припущеннях, вони відбувалися в історії в різні часи і стаються дотепер.
Апокаліптика (від Апокаліпсис) — жанр наукової фантастики, в якому розповідається про настання якої-небудь глобальної катастрофи. Перші твори з'явилися в епоху романтизму на початку XIX ст., розквіт припав на «холодну війну». Дії відбуваються під час катастрофи: нашестя інопланетян, повстання роботів, пандемії, виверження вулкана і ін
Постапокаліптика — жанр наукової фантастики, в якому дія розвивається в світі, що пережив глобальну катастрофу.
Основною ознакою постапокаліпсису є розвиток сюжету в світі (або його частині) з особливою історією. У минулому цивілізація досягла високого рівня соціального і технічного розвитку, але потім пережила якусь глобальну катастрофу (третя світова війна, вторгнення іншопланетян, повстання машин під проводом штучного розуму, пандемія, падіння астероїда тощо).
Типовий постапокаліптичний сюжет починає розвиватися через деякий час після катастрофи, коли її «вражаючі фактори» перестали діяти. У тому чи іншому вигляді до читача (глядача) доводиться в стислому вигляді історія суспільства з моменту катастрофи: безпосередньо за нею слідує період дикості, потім виживанці концентруються навколо збережених джерел життєзабезпечення, стихійно утворюються ті чи інші соціальні структури.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.