Куршська коса

55°16′ пн. ш. 20°58′ сх. д.

Куршська коса
Curonian Spit [1]
Світова спадщина
Супутниковий знімок
55°16′28″ пн. ш. 20°58′15″ сх. д.
Країна	Литва і  Росія
Тип	Культурний
Критерії	v
Об'єкт №	994
Регіон	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	2000 (24 сесія)
Куршська коса у Вікісховищі

Ку́ршська коса́ (нім. Kurische Nehrung, лит. Kuršių nerija, рос. Куршская коса) — піщана коса на узбережжі Балтійського моря. Довжина — 98 км, ширина коливається від 400 м (у районі селища Лісне) до 3,8 кілометрів (у районі мису Бульвікіо, північніше Ніди). Тут зустрічаються різні пейзажі: піщано-пустельний, хвойні ліси, березняки заходу Росії. Коса простягається від Зеленоградська в Калінінградській області Росії до литовської Клайпеди. Фактично коса є півостровом, оскільки в районі Клайпеди лежить протока, яка з'єднує Куршську затоку з Балтійським морем.

Назва коси походить з часів панування Тевтонського ордену і вказує на назву племені куршів, які жили тут до колонізації Пруссії німцями. До цього ж етноніму належить також топонім Курляндія. До 1945 року ця територія належала німецькій провінції Пруссія.

У наш час частина Куршської коси належить Калінінградській області Російської Федерації, частина — Литві. Кордон розташований на сорок дев'ятому кілометрі коси (якщо рахувати від Зеленоградська). На російській частині коси розташований національний парк «Куршська коса» (статус національного наданий у 1987 році) і населені пункти: сел. Лісне, Рибачий і Морське. Найбільше поселення на литовській половині — селище Ніда, інші селища — Прейла, Пярвалка, Юодкранте і Смілтіне. Для спрощення адміністративно-територіального управління всі селища литовської сторони коси, крім Смілтіне, яке входить до Клайпеди, формально об'єднані в місто Нярінга.

У 2000 році Куршська коса була включена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Сприятливі кліматичні умови дозволяють відпочивати на косі в період з травня по листопад.

Визначні місця

• Одні з найвищих у Європі піщаних дюн (до 60 м), найпривабливішою з яких є рухома дюна «Ефа».
• Унікальне озеро «Лебідь»
• «Королівський бір».
• Будинок Томаса Манна в Ніді

Природа

72 % території займають ліси, в яких росте близько 600 видів дерев, кущів і трав. Фауна налічує 296 видів наземних хребетних, у тому числі: лось, сарна, кабан, лисиця звичайна та ін.

Куршську косу називають пташиним мостом. По ньому проходить давній міграційний шлях пташок (150 видів) з північних районів Європи до південних районів Європи і Північної Африки. На косі діє одна з перших у світі орнітологічних станцій.

Є піщані пляжі, які дозволяють скупатися як у прісноводній затоці, так і в солоному Балтійському морі.

Див. також

• Куршська затока
• Всесвітня спадщина ЮНЕСКО
• Музей природи Куршської коси

• 
  Вид з дюни Ефа (серпень 2010 р.)
• 
  Вид з дюни Ефа (зима 2006 р.)
• 
  Вид на дюну Ефа (вересень 2005 р.)
• 
  Куршська коса між Пярвалкою і Юодкранте
• 
  Піщаний пляж на узбережжі Балтійського моря
• 
  Будинок Томаса Манна
• 
  КПП «Куршська коса» з російського боку кордону

Примітки

1. * Назва в офіційному англомовному списку