Loading AI tools
російський політик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олексій Борисович Куракін (рос. Алексей Борисович Куракин; нар. 19 вересня 1759 — пом. 30 грудня 1829) — російський та український державний діяч, генерал-губернатор Гетьманщини (Малоросії, 1802—1807). Князь. Фаворит російських імператорів Павла І та Олександра І. Член Верховного кримінального суду над декабристами.
Олексій Куракін | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народився | 19 вересня 1759 невідомо | ||||||||
Помер | 30 грудня 1829 (70 років) Орловська губернія, Російська імперія | ||||||||
Поховання | с. Куракіне, Малоархангельський повіт, Орловська губернія, Російська імперія | ||||||||
Країна | Російська імперія | ||||||||
Діяльність | політик, державний діяч, міністр внутрішніх справ | ||||||||
Галузь | Державне управління[d][1] і міністерство внутрішніх справ[1] | ||||||||
Відомий завдяки | державний діяч | ||||||||
Alma mater | домашня освіта, слухання лекцій у Нідерландах | ||||||||
Знання мов | російська[1] | ||||||||
Титул | Князь | ||||||||
Посада | сенатор, генерал-прокурор, генерал-губернатор, міністр внутрішніх справ, канцлер російських орденів | ||||||||
Рід | Гедиміновичі | ||||||||
Батько | Boris Kurakind | ||||||||
Мати | Elena Kurakinad | ||||||||
Брати, сестри | Alexander Kurakind | ||||||||
У шлюбі з | Куракіна Наталія Іванівна | ||||||||
Діти | син і дві дочки | ||||||||
Нагороди | |||||||||
герб Куракіних | |||||||||
Рід Куракіних походить від литовського князя Гедиміна. Олексій Куракін — правнук Бориса Івановича Куракіна, свояк московського князя Петра Романова, внучатий племінник графа Паніна. Його рідний брат Олександр виховувався разом з московським цесаревичем Павлом Петровичем, майбутнім імператором Павлом.
Знатність роду та великі зв'язки в значній мірі сприяли його стрімкій кар'єрі, вважають біографи Куракіна.
За свідченням сучасників, Олексій Куракін був гордий і гордовитий, але водночас умів примітити і «прихистити» талановиту людину. Він першим звернув увагу на видатні здібності молодого М. М. Сперанського, майбутнього «світила російської бюрократії», взявши його у свої секретарі, а потім і в Сенатську канцелярію.
Куракін перебував на посаді генерал-губернатора анексованих гетьманських полків з 1802 року по 1807 рік — як раз по смерті останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Працюючи у руслі імперських інтересів, він, тим не менше, прислужився значному соціальному розвитку України.
До заслуг діяльності О. Куракіна в Україні відносять:
Фактично, Куракін став хорошим менеджером запитаних змін у системі охорони здоров'я, освіти, соціального захисту на Гетьманщині. Спирався у своїй діяльності на прогресивний громадських дух, притаманний козацькому середовищу анексованих територій.
Генерал-губернатор любив техніку. У 1805 році створив у Полтаві теплицю, яка нагадувала сонячний колектор для нагріву води, але всередині були рослини та робоча зона. Хоча сонячного тепла надходило достатньо, але для холодного часу стояв ще й резервний опалювач — звичайна дров'яна піч. Там вирощували й лікарські рослини для забезпечення ним же відкритої державної аптеки в Полтаві.
До 1917 року в подібних теплицях масово вирощували цитрусові, виноград, ягоди, овочі, гриби та ін. Потім ця галузь енергонезалежного вирощування цінної та корисної продукції на багато років була забута. З 60-х років двадцятого століття теплична галузь набула бурхливого промислового розвитку, але з великими витратами енергії (на вирощування 1 кг овочів до 7 л умовного рідкого палива).
Після повернення до Росії, Куракін стає другим в історії міністром внутрішніх справ Російської Імперії (1807—1810 роки), змінивши на цій посаді уродженця Полтавського полку Війська Запорозького Віктора Кочубея. Працює також у Державній Раді.
З 1821 року голова Департаменту державної економії Державної Ради, а з 1826 року — канцлер Російських орденів, дійсний таємний радник 1-го класу. Член Верховного кримінального суду над декабристами.
Помер 1829 року, проживши 70 років.
Мав трьох дітей у шлюбі з Наталією Іванівною Головіною.
Похований у своєму маєтку Куракіно Малоархангельського повіту Орловської губернії.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.