Кузнецов Володимир Васильович

Володимир Васильович Кузнецо́в (нар. 13 вересня 1924, Москва — пом. 23 грудня 1998, Харків) — український живописець і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1959 року.

Кузнецов Володимир Васильович
Народження	13 вересня 1924(1924-09-13) Москва, СРСР
Смерть	23 грудня 1998(1998-12-23) (74 роки)
	Харків, Україна
Країна	СРСР  Україна
Жанр	портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання	Московське художнє училищеd (1941), Казанське художнє училищеd (1947) і Харківський художній інститут (1954)
Діяльність	художник, педагог
Вчитель	Федоровський Федір Федорович, Петровичев Петро Івановичd, Котов Петро Іванович і Чернов Леонід Іванович
Працівник	Харківська державна академія дизайну та мистецтв
Член	Спілка радянських художників України
Партія	КПРС[1]
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Кузнецов.

Біографія

Народився 13 вересня 1924 року в місті Москві (нині Росія). Протягом 1940—1941 років навчався у Московському художньому училищі. Брав участь у німецько-радянській війні. Після закінчення війни у 1945—1947 роках продовжив навчання у Казанському художньому училищі та у 1948—1954 роках у Харківському художньому інституті. Його викладачами були Федір Федоровський, Петро Петровичев, Петро Котов, Леонід Чернов. Член КПРС з 1953 року.

Жив у Харкові, в будику на вулиці Отакара Яроша, № 21 а, квартира 12. Працював у творчій майстерні. Викладав у Харківському художньо-промисловому інституті. Помер у Харкові 23 грудня 1998 року.

Творчість

Працював в галузі станкового живопису. Створював портрети, натюрморти, пейзажі у реалістичному стилі. Серед робіт:

• «Володимир Маяковський серед молоді» (1957);
• «Бригада комуністичної праці Ф. Амеліна» (1960);
• «Перед зміною» (1961);
• «На Єні­сеї» (1963);
• «Тривожний ранок блокади» (1967);
• «На комсомольській вахті» (1968);
• «Залізний виконроб Д. Мельников» (1969);
• «Колгоспний вечір» (1971);
• «Михайло Ка­лашников» (1975);
• «Плавка друж­би» (1977);
• «Спекотний полудень» (1987);
• «Пер­ший трактор ХТЗ» (1987);
• «Уже небо осінню дихало» (1989);
• «Солов'їна пора» (1989);
• «Журавлина пора» (1997).

Брав участь у республіканських, всесоюзних і зарубіжних мистецьких виставках з 1954 року. Персональна посмертна виставка відбулася в Харкові у 1999 році.

Відзнаки

• Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора;
• Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1974 року.

Література

• Кузнецов Володимир Васильович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 244—245.;
• Кузнецов Володимир Васильович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Кузнецов Володимир Васильович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 340. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Кузнецов Владимир Васильевич // Харьков. Энциклопедический словарь. Харків. 2014, сторінка 381. [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] (рос.);
• Т. І. Березюк. Кузнецов Володимир Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.

1. Українські радянські художники. Довідник — Київ: Мистецтво, 1972. — 563 с.

   d:Track:Q1899d:Track:Q97369580d:Track:Q85995858