Кудабеков Андрій Зейнуллович

Андрі́й Зейну́ллович Кудабе́ков (позивний «Бек»; 9 березня 1974, м. Будапешт, нині Угорщина — 31 жовтня 2023, район с. Леонівка, Чернігівська область) — учасник Революції гідності, військовослужбовець, український підприємець, інструктор, майор Сил спеціальних операцій Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня‎ (2024, посмертно).

Андрій Кудабеков Андрій Зейнуллович Кудабеков
Майор
Загальна інформація
Народження	9 березня 1974(1974-03-09) Будапешт, Угорська Народна Республіка
Смерть	31 жовтня 2023(2023-10-31) (49 років) Леонівка
Поховання	Чернігів
Національність	казах[1]
Alma Mater	НУ «Чернігівська політехніка»
Псевдо	«Бек»
Військова служба
Роки служби	1992—1994, 2014—2015, 2022—2023
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	ССО України
Формування	3 ОП СпП
Війни / битви	Російсько-українська війна Війна на сході України Російське вторгнення в Україну (2022) Бої за Чернігів (2022)
Нагороди та відзнаки
Нагрудний знак «Знак пошани» (Міністерство оборони України)

Життєпис

Андрій Кудабеков народився 9 березня 1974 року в Будапешті в родині військовослужбовця.

Від 1990 року в Чернігові, де закінчив Національний університет «Чернігівська політехніка» за спеціальністю «Фінанси». У 1992—1994 роках проходив строкову службу. Працював підприємцем; також очолював фірму «Меблі м'які, як хмари».

Активний учасник Революції гідності. Тоді під час зіткнень 18—19 лютого 2014 року з «Беркутом» на Майдані Незалежності в Києві він зазнав контузії.

Від 2014 року воював добровольцем у складі батальйону «Чернігів». У серпні того ж року, евакуюючи загиблих та поранених бійців Збройних сил України, потрапив у полон до окупантів у м. Горлівці, що на Донеччині. Згодом самостійно з нього звільнився та залишив окуповану територію.

У листопаді 2014 року мобілізований до лав Збройних сил України. Учасник боїв на території Донецької та Луганської областей. Демобілізований в серпні 2015 року.

2016 року в Чернігові заснував ветеранський центр спеціальної підготовки «Вовкулака». Займався бойовою підготовкою цивільних і військовослужбовців Збройних сил України.

У 2019—2021 роках служив заступником начальника управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

У лютому 2022 року повернувся із закордонного відрядження та долучився до оборони України. Сформував та очолив загін Сил спеціальних операцій ЗСУ. Брав участь у боях за Чернігів, а потім воював на інших ділянках фронту. Загинув 31 жовтня 2023 року під час боїв з диверсантами в районі с. Леонівки, що на Чернігівщині.

Похований на кладовищі «Яцево» в Чернігові.

Залишилася донька.

Нагороди

• орден Богдана Хмельницького III ступеня (18 червня 2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України^[2];
• орден «Лицарський Хрест Добровольця»;
• медаль «За оборону рідної держави»;
• медаль «За військову доблесть України»;
• медаль «За оборону Чернігова» (посмертно);
• нагрудний знак «Знак пошани»;
• нагрудний знак «Ветеран війни — учасник бойових дій»;
• вогнепальна зброя — пістолет ПМ.

Військові звання

• лейтенант;
• майор.

Примітки

1. Анастасія Фещенко (2 листопада 2023). Пройшов Майдан, АТО, створив центр тактичної підготовки. Згадаймо казаха Андрія Кудабекова. Главком.
2. Указ Президента України від 18 червня 2024 року № 356/2024 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

• Андрій Кудабеков. Платформа пам'яті Меморіал.
• Пам'яті підприємця, спецназівця Андрія Кудабекова (позивний «Бек»). Укрінформ. 6 листопада 2023.
• Під час виконання завдання на півночі Чернігівщини загинув спецпризначенець Андрій Кудабеков. Новинарня. 2 листопада 2023.
• У Чернігові збирають підписи під петицією за присвоєння звання Героя (посмертно) Андрію Кудабекову. Час Чернігівський. 21 грудня 2023.