Крістін Скотт Томас

Крістін Скотт Томас (англ. Kristin Scott Thomas) (нар. 24 травня 1960(19600524)) — англійсько-французька акторка театру та кіно, кінорежисерка та сценаристка.

Ця особа має подвійне британське прізвище[en] Скотт Томас. «Скотт» є не середнім іменем, а невіддільною частиною прізвища.

Крістін Скотт Томас
фр. Kristin Scott Thomas
Зображення
Ім'я при народженні	Kristin Scott Thomas
Народилася	24 травня 1960(1960-05-24) (64 роки) Редрут, Корнуол, Англія
Національність	Француженка
Громадянство	Велика Британія  Франція
Релігія	католицтво
Діяльність	характерна акторка, акторка театру, кіноакторка, акторка, кінорежисерка, сценаристка
Alma mater	Cheltenham Ladies' Colleged, Центральна Школа сценічної мови та драматичного мистецтва, Leweston Schoold і Національна школа театральних мистецтв та технікиd
Роки діяльності	1984— дотепер
Чоловік	Франсуа Олівіннес (1987—2005)
Діти	Joseph Olivennesd
Батьки	Simon Scott-Thomasd[1] Deborah Hurblattd[1]
Брати / сестри	Serena Scott Thomasd
IMDb	ID 0000218
Нагороди та премії
BAFTA Award for Best Actress in a Supporting Roled (1995) Critics’ Choice Movie Awards за найкращий акторський складd (2001) Satellite Award for Best Cast – Motion Pictured (2002) премія Гільдії кіноакторів США за найкращий акторський склад в ігровому кіно (2002) Премія Лоуренса Олів'є за найкращу жіночу рольd (2008) Європейський кіноприз найкращій акторці (2008)
Крістін Скотт Томас у Вікісховищі

Життєпис

Народилась у Редруті, графство Корнуол, Англія. Її мати Дебора виховувалась у Гонконгу і Африці, вивчала драму до шлюбу^[2] з лейтенантом Саймоном Скоттом Томасом, пілотом авіації Королівського військово-морського флоту Великої Британії, який загинув в авіакатастрофі, коли Крістін було п'ять років.^[3][4] Вона є старшою сестрою акторки Серени Скотт Томас, племінницею адмірала сера Річарда Томаса і пра-праплемінницею дослідника Роберта Фолкона Скотта.

Скотт Томас виховувалась як католичка.^[5][6] Дитинство провела у Тренті^[en], графство Дорсет, Англія. Через 6 років після смерті батька її мати одружилася з пілотом Королівського військово-морського флоту Великої Британії (теж загинув у авіакатастрофі). Крістін отримала освіту у The Cheltenham Ladies' College та Leweston School у Шерборні, Дорсет. Після закінчення школи переїхала до Гемпстеду, Лондон, де працювала в універмазі. Потім розпочала навчання, щоб стати викладачкою драми у Central School of Speech and Drama. Коли їй сказали, що з неї ніколи не вийде хорошої акторки, вона покинула це навчання і у 19 років переїхала працювати Au pair до Парижу.^[7] Вільно володіючи французькою, вивчала акторську майстерність у École nationale supérieure des arts et techniques du théâtre в Парижі.

У 25 років, після закінчення навчання, отримала роль у фільмі Під вишневим місяцем (1986), втіливши Мері Шарон, французьку спадкоємицю, разом із Prince.

Особисте життя

У шлюбі з гінекологом Франсуа Олівіннес народила трьох дітей: Ганна (1988), Джозеф (1991), та Джордж (2000).

Під час появи у п'єсі Три сестри Чехова у 2003 році почала стосунки з англійським актором Тобіасом Мензісом^[8], розлучилася з чоловіком.

Визнана Ґардіан однією із 50-ти найкраще одягнених жінок старше 50 років у березні 2013 року.^[9]

Фільмографія

Рік	Назва	Роль
1984	Mistral's Daughter	Ненсі
1985	Charly
1986	Under the Cherry Moon	Мері Шарон
1987	Сентиментальний агент	Джулі
1988	Lounge Chair	Марі
1988	A Handful of Dust	Бренда Ласт
1988	The Tenth Man	Тереза
1989	Bille en tête	Клара
1989	Bille en tête	Катя
1990	Le bal du gouverneur	Марі Форестьєр
1990	Spymaker: The Secret Life of Ian Fleming	Леда Сент Ґабріель
1991	Mio caro dottor Gräsler	Сабіна
1992	Bitter Moon	Фіона
1994	An Unforgettable Summer	Марія-Тереза Фон Дебреці
1994	Чотири весілля і похорон	Фіона
1994	The Confessional	Асистентка Альфреда Гічкока
1995	En mai, fais ce qu'il te plaît	Мартіна
1995	Les Milles	Марі-Жан Купер
1995	Richard III	Леді Анн
1995	Angels & Insects	Метті Кромптон
1996	Microcosmos
1996	Англійський пацієнт	Кетрін Кліфтон
1996	Місія нездійсненна	Сара Дейвіс
1996	The Pompatus of Love	Керолайн
1997	Amour et confusions	Сара
1998	Souvenir	Анн
1998	Sweet Revenge	Імоджен Стекстон-Біллінг
1998	Заклинатель коней	Ені МакЛін
1999	Random Hearts	Кей Шендлер
2000	Up at the Villa	Мері Пентон
2001	Life as a House	Робін Монро
2001	Gosford Park	Сільвія МакКордл
2004	Arsène Lupin	Жозефін
2005	Man to Man	Елена Ван Ден Енде
2005	Chromophobia	Іона Ейлесбері
2005	Keeping Mum	Ґлорія Ґудфеллов
2006	Дублер	Крістін Левасер
2007	Не кажи нікому	Елен Перкінс
2007	Ескорт для дам	Лінн Локнер
2007	Золотий компас	Стельмарія
2008	Я так давно тебе кохаю	Жюльетта Фонтен
2008	Ще одна з роду Болейн	леді Елізабет Болейн
2008	Легка поведінка	Місіс Вероніка Віттекер
2008	Ларго Вінч: Початок	Енн Фергюсон
2009	Зізнання шопоголіка	Алетт Нейлор
2009	Leaving	Сьюзен
2009	Стати Джоном Ленноном	Мімі Сміт
2010	Love Crime	Крістін
2010	Sarah's Key	Джулія Джармонд
2011	The Woman in the Fifth	Маргіт Кадар
2011	Риба моєї мрії	Патриція Максвелл
2012	Любий друг	Вірджині Руссет
2012	У будинку	Жан Жермейн
2013	Лише Бог прощає	Крістал
2013	Невидима жінка	Кетрін Тернан
2013	Before the Winter Chill	Люсі
2014	Suite Française	мадам Анґельєр
2014	My Old Lady	Хлоя Жерар
2015	The Kitchen Boy	Александра Романов
2017	Вечірка
2017	Темні часи	Клементина Черчілль
2018	Розкрадачка гробниць: Лара Крофт	Ана Міллер
2020	Ребекка	місіс Денверс

Нагороди і номінації

Нагороди

• 1994 — Премія «BAFTA» — найкраща жіноча роль другого плану в фільмі «Чотири весілля і один похорон»

Номінації

• 1986 — Премія «Золота малина» — «найгірша акторка другого плану» та «найгірша нова зірка» — Under The Cherry Moon
• 1997 — Премія «Оскар» — найкраща жіноча роль, за фільм «Англійський пацієнт»
• 1997 — Премія «BAFTA» — найкраща жіноча роль у фільмі «Англійський пацієнт»
• 1997 — Премія «Золотий глобус» — найкраща жіноча роль в драматичному фільмі («Англійський пацієнт»)
• 2009 — Премія «Золотий глобус» — найкраща жіноча роль в драматичному фільмі («Я так давно тебе кохаю»)
• 2009 — Премія «BAFTA» — найкраща жіноча роль у фільмі «Я так давно тебе кохаю»
• 2010 — Премія «BAFTA» — найкраща жіноча роль другого плану в фільмі «Стати Джоном Ленноном»
• 2010 — Премія «Сезар» — найкраща акторка в фільмі «Leaving»

Державні нагороди

• 2003 — Орден Британської імперії
• 2005 — Орден Почесного легіону

Джерела

1. Pas L. v. Genealogics — 2003.

   d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
2. Scene change. The Age. Melbourne. 12 October 2003. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 29 грудня 2014.
3. Kristin Scott Thomas Biography (1960-). Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 29 грудня 2014.
4. Kristin Scott Thomas learning to be herself. The New Zealand Herald. The Observer. 7 березня 2008. Архів оригіналу за 3 листопада 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
5. Hattenstone, Simon (27 березня 2003). 'I'm a horrible bully'. The Guardian. UK. Архів оригіналу за 26 грудня 2009. Процитовано 22 червня 2010. She was brought up as a Catholic and felt guilty about everything.
6. Hattersley, Giles (21 вересня 2008). Kristin Scott Thomas, haughty but nice. The Sunday Times. UK. Архів оригіналу за 15 червня 2011. Процитовано 22 червня 2010.
7. Anstead, Mark (10 June 2007). On the move Kristin Scott Thomas. The Times. London. Архів оригіналу за 24 вересня 2007. Процитовано 7 May 2010.
8. Preston, John (17 October 2005). I'm very wary of trust. The Daily Telegraph. London.
9. Cartner-Morley, Jess; Mirren, Helen; Huffington, Arianna; Amos, Valerie (28 березня 2013). The 50 best-dressed over 50s. The Guardian. London. Архів оригіналу за 18 липня 2013. Процитовано 29 грудня 2014.

Посилання

• Крістін Скотт Томас на сайті IMDb (англ.)
• Ryan Gilbey, «The three stages of Kristin» [Архівовано 27 січня 2008 у Wayback Machine.], interview, The Guardian, 27 July 2007
• Mark Anstead, «Kristin Scott Thomas: The Ice Maiden thaws» [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.], interview, Daily Mail, 8 June 2007
• Louise France, «I'm 47. Unlike most actresses I don't lie about my age» [Архівовано 6 лютого 2008 у Wayback Machine.] Interview, The Guardian, 3 February 2008
• Betrayal, «Comedy Theatre Review» [Архівовано 30 грудня 2014 у Wayback Machine.], The Telegraph, 17 June 2011
• Betrayal — Review, «Comedy Theatre London» [Архівовано 27 січня 2013 у Wayback Machine.], The Guardian, 17 June 2011
• First Night: Betrayal, «Comedy Theatre London» [Архівовано 28 січня 2012 у Wayback Machine.], The Independent', 17 June 2011