Крекінг-установки у Гелені — складові частини виробничого майданчика нафтохімічного спрямування на південному сході Нідерландів.
Введена в експлуатацію у 1961 році установка парового крекінгу (піролізу) в Гелені стала першим об'єктом такого типу в нафтохімічній промисловості країни. Вона мала доволі незначну потужність — 25 тисяч тонн етилену на рік, проте вже у 1966-му була доповнена другою установкою з показником 100 тисяч тонн, а ще через п'ять років — третьою потужністю 350 тисяч тонн.[1] Станом на середину 2010-х на майданчику, який на той час уже викупила саудійська компанія SABIC, діяли піролізні установки № 3 та № 4 потужністю по етилену 595 і 670 тисяч тонн відповідно.
Як сировину для парового крекінгу використовують традиційний у європейській нафтохімічній промисловості газовий бензин (naphtha),[2] що дає змогу також продукувати велику кількість інших ненасичених вуглеводнів — 675 тисяч тонн пропілену[3] та 130 тисяч тонн бутадієну.[4]
Зазначені вище олефіни споживаються для полімеризації в поліетилен (950 тисяч тонн) та поліпропілен (585 тисяч тонн).[5] Крім того, діє лінія етиленпропілендієнового мономеру потужністю 70 тисяч тонн.[6]
Надлишковий етилен може постачатись іншим споживачам через етиленопровід ARG, траса якого проходить повз Гелен.
Окрім бутадієну, з фракції С4 вилучають ізобутилен, необхідний для запущеного у 2006 році виробництва високооктанової паливної присадки — етилтретинного бутилового етеру, з потужністю 140 тисяч тонн.[7]
Примітки
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
