Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Крекінг-установка Мап-Та-Пхут (IRPC) — складова частина тайського нафтопереробного та нафтохімічного майданчика, що належить компанії Integrated Refinery &Petrochemical Complex.
З 1982 року компанія Thai Petrochemical Industry (TPI) продукувала поліетилен із імпортованого етилену на майданчику в Мап-Та-Пхут (узбережжя провінції Районг). В 1989-му вона стала отримувати 125 тисяч тонн етилену з першого в країні піролізного виробництва, створеного державною нафтогазовою компанією PTT за участі ряду міноритаріїв (і в тому числі TPI з часткою 14,4 %, котра у подальшому скоротилась до 11,15 %).[1][2] А наступного десятиліття власники TPI вирішили спорудити власну установку парового крекінгу, котра була б частиною потужного нафтопереробного та нафтохімічного комплексу (що і пояснювало перейменування на Integrated Refinery&Petrochemical Complex). В 1998-му у Мап-Та-Пхут ввели в експлуатацію розраховане на споживання газового бензину (90 %) та газів нафтопереробки (10 %) піролізне виробництво з річною потужністю 360 тисяч тонн етилену[3] та 170 тисяч тонн пропілену.
Втім, паровий крекінг не став єдиним джерелом олефінів на майданчику IRPC. В тому ж 1998-му запустили установку глибокого каталітичного крекінгу (DCC), котра є модифікацією поширеної у нафтопереробній промисловості технології каталітичного крекінгу у псевдозрідженому шарі (FCC). Метою модифікації було збільшення виходу ненасичених вуглеводнів — понад 33 % у результуючій продукції, в тому числі 17 % пропілену, 11 % бутенів (з них трохи менше за половину ізобутилену) та 5 % етилену. Цей об'єкт дав змогу продукувати 130 тисяч тонн пропілену на рік.
Зацікавлена у розвитку поліпропіленового напрямку, IRPC в 2012-му почала виробництво 100 тисяч тонн пропілену за допомогою вже третьої технології — конверсії олефінів, котра передбачає реакцію етилену та бутену.
Нарешті, у середині 2010-х спорудили другу націлену на випуск олефінів установку каталітичного крекінгу, вихід пропілену на якій досяг 24 % (при цьому частка етилену залишилась на рівні 5 %, тоді як бутени не значаться у списку продукції). Ця установка стала найбільшим виробником пропілену у складі комплексу — 320 тисяч тонн на рік, загальний же його випуск досяг 720 тисяч тонн.[4][5][6][7][8]
Піроліз важкої (як для нафтохімії) сировини також дає змогу вилучати 50 тисяч тонн бутадієну на рік.
Станом на другу половину 2010-х отримані описаними вище шляхами олефіни використовують на майданчику IRPC для виробництва:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
