Крапина
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кра́пина (хорв. Krapina) — місто в північно-західній Хорватії, адміністративний центр Крапинсько-Загорської жупанії.
| Крапина Krapina | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 46°09′32″ пн. ш. 15°52′28″ сх. д. | |||||
| Країна |
 Хорватія | ||||
| Регіон | Крапинсько-Загорська жупанія | ||||
| Район | муніципалітет | ||||
| Столиця для | Крапинсько-Загорська жупанія (жупанія Хорватії) | ||||
| Засновано | 1193 | ||||
| Площа | 47,53 км² | ||||
| Населення | 4 471 (2011) | ||||
| · густота | 272 осіб/км² | ||||
| Агломерація | 12 480 (2011) | ||||
| Висота НРМ | 203 м | ||||
| Телефонний код | (385) 049 | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
| GeoNames | 3197366 | ||||
| OSM | r8382636 ·R | ||||
| Поштові індекси | 49000 | ||||
| Міська влада | |||||
| Мер міста | Йосип Хорват[1] (ХДС) | ||||
| Вебсайт | www.krapina.hr | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
  Крапина Крапина (Хорватія) | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Крапина у Вікісховищі | |||||
Розташоване посеред Хорватського Загор'я місто Крапина виводить свою назву від прилеглої річки Крапинчиця (хорв. Krapinčica). Назва ж річки походить від імені прісноводної риби коропа, яким колись кишіла Крапинчиця, адже на кайкавському наріччі короп зветься крап.
Крапина є чи не найдавнішим населеним місцем Хорватії. Історія людського роду в межах міста сягає в далеку минувшину і налічує від 120000 до 50000 років, про що свідчать близько 900 закам'янілих останків максимум 80 прадавніх людей неандертальців, виявлених в 1899 р. хорватським археологом і палеонтологом Драгутіном Горяновичем-Крамбергером на пагорбі Хушняково в західній частині Крапини. Найімовірніше, йшлося про місце поховання, пов'язане з ритуальним канібалізмом. Деякі дослідники вважають, що місцеві неандертальці могли загинути під час збройної сутички, яку вони називають «битвою під Крапиною», «найдавнішою» з битв у людській історії[2]. У 2010 році в Крапині відкрито Музей крапинських неандертальців. На місці, де велися розкопки, нині закладено парк, прикрашений багатьма статуями, серед яких є ведмідь, лось і бобер.[3]
Перші писемні згадки про Крапину датовано 1193 роком. У середні віки існувала твердиня Крапина, попід якою почало виростати поселення. Ці первісно королівські маєтки з XIV сторіччя починають одержувати окремі дворянські сім'ї. У той час королівською грамотою Крапина стає вільним торговельним містом. Аристократична сім'я Кеглевич в першій половині XVI століття купує помістя Крапина і оселяється посеред найбільших на той час турецьких вторгнень у Хорватію. Аристократичні родини були захисниками церковних орденів, і в Крапині в XVII столітті з'являються францисканці, які будують церкву Св. Катерини і францисканський монастир. У XVIII ст. виникає в Крапині знаменита церква на Тростинному верху. У XIX ст. в добу пробудження національної свідомості і становлення хорватської літературної мови саме тут народився ідейний вождь хорватського національного відродження Людевит Гай.
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 12 480 осіб[4], 1 з яких назвали рідною українську мову[5]. Населення самого поселення становило 4 471 осіб.[4]
Динаміка чисельності населення громади[6]:
Динаміка чисельності населення центру громади[6]:
Крім поселення Крапина, до громади також входять:
Середня річна температура становить 9,93 °C, середня максимальна — 23,98 °C, а середня мінімальна — -6,31 °C. Середня річна кількість опадів — 1045,00 мм.[7][8]
| Клімат поселення | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 5,57 | 7,58 | 11,69 | 16,04 | 20,92 | 23,98 | 23,42 | 22,90 | 18,92 | 13,83 | 8,22 | 4,50 | |
| Середня температура, °C | −0,4 | 1,64 | 5,74 | 10,12 | 14,99 | 18,03 | 19,62 | 19,10 | 15,12 | 10,02 | 4,41 | 0,70 | |
| Середній мінімум, °C | −6,31 | −4,32 | −0,2 | 4,16 | 9,05 | 12,09 | 15,82 | 15,28 | 11,33 | 6,22 | 0,61 | −3,1 | |
| Норма опадів, мм | 50 | 54 | 72 | 77 | 91 | 122 | 103 | 101 | 101 | 101 | 99 | 74 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 1.70 | 1.90 | 2.30 | 2.22 | 2.11 | 1.90 | 1.81 | 1.70 | 1.62 | 1.70 | 1.80 | 1.78 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4060 | 6763 | 10420 | 14769 | 18769 | 20567 | 21261 | 18558 | 13787 | 8521 | 4505 | 3208 | |
| Джерело: [7][8] | |||||||||||||
Людевит Гай — хорватський мовознавець, політик, журналіст і письменник. Його домівка тепер стала меморіальним музеєм.
- Офіційна вебсторінка [Архівовано 8 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Стійбище первісної людини [Архівовано 17 лютого 2011 у Wayback Machine.]
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
