Loading AI tools
радянський і український співак, педагог, музично-громадський діяч, професор, академік, ректор консерваторії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мико́ла Кіндра́тович Кондратю́к (5 травня 1931, Старокостянтинів — 16 листопада 2006, Київ) — український оперний та концертно-камерний співак (баритон), педагог, музично-громадський діяч, професор (з 1979 року), академік Міжнародної педагогічної академії країн СНД (з 2001 року). Народний артист УРСР (1973). Народний артист СРСР (1978). Депутат Верховної Ради УРСР 9—10-го скликань.
Микола Кондратюк | |
---|---|
Микола Кіндратович Кондратюк | |
Основна інформація | |
Дата народження | 5 травня 1931 |
Місце народження | Старокостянтинів, Старокостянтинівський район, Українська СРР, СРСР |
Дата смерті | 16 листопада 2006 (75 років) |
Місце смерті | Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Громадянство | СРСР і Україна |
Національність | українець |
Професія | співак, педагог |
Освіта | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського і Полтавський коледж мистецтв імені Миколи Лисенка |
Співацький голос | баритон |
Інструменти | вокал[d] |
Колективи | Національний академічний театр опери та балету України |
Партія | КПРС |
Заклад | Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
Нагороди |
Народився 5 травня 1931 року в місті Старокостянтинові Хмельницької області в родині військового. Дитинство провів у Полтаві; по закінченні семирічної школи навчався у фабрично-заводському училищі при Полтавському вагоноремонтному заводі, працював з 1947 року монтажником на будівництві Кременчуцького машинобудівного заводу; водночас, 1950 році, отримав музичну освіту в Полтавському музичному училищі.
Під час служби в Радянській армії у 1950–1953 роках був стройовим заспівувачем, солістом Ансамблю пісні й танцю Київського військового округу (1953).
У 1953–1958 роках навчався в Київській державній консерваторії імені Чайковського в класі професора О. Гродзинського (сольний спів) та З. Ліхтман (камерний спів).
У 1958–1959 роках — соліст Державного народного хору імені Г. Г. Верьовки.
У 1959–1966 роках — соліст (драматичний баритон) Київського академічного театру опери та балету імені Т. Г. Шевченка. Одночасно у 1963–1964 роках стажувався в Міланському театрі «Ла Скалі» (Італія) у маестро Е. П'яцца й Дж. Барра, у 1964–1966 роках — у Московському Великому театрі.
У 1966–1973 роках — соліст Укрконцерту; в 1972–1974 роках — Київської державної філармонії. У 1968–1969 роках — асистент, з 1970 року — викладач кафедри сольного співу Київської консерваторії.
У 1973–1985 роках — Голова правління Музичного товариства України.
У 1974–1983 роках — ректор Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського; у 1972–1983 роках — завідувач кафедри оперної підготовки; у 1994–2004 роках — завідувач кафедри сольного співу.
Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 9-го і 10-го скликань.
Жив в Києві.
Помер 16 листопада 2006 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
Коронні оперні партії: Остап, Граф ді Луна, Фігаро, Яго, Максим («Тарас Бульба» М.Лисенка, «Трубадур» Дж. Верді, «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Отелло» Дж. Верді, «Арсенал» Г. Майбороди).
Зовнішні аудіофайли | |
---|---|
співає Микола Кондратюк | |
На долині туман | |
А вони летять | |
Ясени |
Гастролював на концертних та оперних сценах світу — в Південній Америці, США, Канаді, Австралії, Західній Європі, загалом у 40 країнах. Записувався на радіо, грамплатівки, телебаченні. Знімався в музичних і художніх фільмах. Виступав у періодичній пресі.
М. Кондратюк — продовжувач вокальних традицій італійських maestro: Е. Гандольфі, в якого свого часу навчався О. Гродзинський, а також педагогів «Ла Скала» Е. П'яцца та Дж. Барра, вокально-педагогічні принципи яких прищеплював своїм учням і викладачам очолюваної ним кафедри сольного співу НМАУ.
Серед учнів М. Кондратюка — В. Антонюк, М. Шопша, Є. Шокало, Я.Євдокимов,[1] В. Колибаб'юк, О. Дика, Д. Вишня, В. Ломакін, В. Козін, А. Орел, В. Винник, О. Бондаренко, В. Чорнодуб, П. Пштика, Ю.Ракул, В. Швидкий…
Знявся у фільмах:
Закадровий вокал:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.