Колонія Новий Південний Уельс
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Колонія Новий Південний Уельс (англ. Colony of New South Wales) — колонія Британської імперії у 1788—1901 роках. Зі здобуттям британськими колоніями в Австралії самостійності з 1 січня 1901 року стала штатом у складі федеративної Австралійської співдружності (англ. Commonwealth of Australia). Найбільша територія Колонії включала сучасні австралійські штати Новий Південний Уельс, Квінсленд, Вікторія, Тасманія та Південна Австралія, а також Північну територію та Нову Зеландію. 6 червня 1856 року був сформований перший «відповідальний»[en] самоврядний уряд[en] Нового Південного Уельсу — сер Стюарт Дональдсон[en] прийняв пропозицію губернатора сера Вільяма Денисона стати Прем'єром і обійняв посади прем'єр-міністра та колоніального секретаря[1].
|