Коксова піч
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Коксова піч (рос. коксовая печь, англ. cokery, coke oven; нім. Koksofen m) — промислова піч, в якій коксуванням кам'яного вугілля одержують кокс. Звичайно коксові печі об'єднують у батареї (по 61 — 77 печей) із загальною системою підведення опалювального газу й відведенням летких речовин, подавання вугілля та ін.
Перші коксові печі споруджені в 1730-х роках і являли собою два мури висотою до 1,5 м, між якими засипали вугілля й укривали його зверху та з боків шаром землі, після чого вугілля підпалювали. Процес коксування тривав 8 – 10 днів. Заводи Дербі в Колбрукдейлі, де вперше було запроваджено технологію витоплення чавуну на кам’яновугільному коксі, а пізніше й метод пудлінгування – на довгі часи стали символом прогресу в металургії заліза. Потреба кам’яного вугілля як нового палива-відновлювача для витоплення металу спричинила його перші масштабні розробки, які великою мірою сприяли становленню вугільної промисловості. Таким чином, бурхливий розвиток вугледобувної галузі був пов’язаний як з використанням енергії вугілля для забезпечення роботи парових машин, так і з розвитком чорної металургії.
В Україні перший якісний кам’яновугільний кокс уперше було вироблено 1799 р., набагато раніше, ніж у багатьох інших країнах Європи. Це сталося на вугільній копальні в Лисичому Байраку, яка задовольняла потреби Луганського ливарного заводу. Обсяг першої партії коксу становив 19 тис. пудів. Роботи проводились під керівництвом шотландських інженерів К. Гаскойна та А. Сміта.
Процес коксування починається із завантаження камер вугільною шихтою. Коксування зазвичай здійснюється з зовнішнім підводом тепла. Під дією тепла вугілля у коксовій печі прогрівається, сушиться і при температурі 350–450 °C розм'якшується і перетворюється в напіврідку пластичну масу, одночасно починається виділення летких речовин. При температурі 500–550 °C відбувається інтенсивне виділення смоли і продовжується виділення летких речовин. В результаті розм'якшення і виділення газів вугілля спучується і набирає пористої будови. Поступово в'язка маса густіє, твердіє (спікається) і утворює «коксовий пиріг», який до кінця процесу зменшується в об'ємі і розтріскується на окремі грудки. По мірі збільшення температури коксування зростає об'єм прямого коксового газу, що може бути використаний як газоподібне паливо (його теплота згоряння — 21-23 МДж/м3). При підвищенні кінцевої температури коксування до 1000–1150 °C зростає вихід смоли і сирого бензолу. В результаті коксування одержують 75 — 80% коксу, 10 — 15% коксового газу, 1% бензолу, 3% смол.
Процес коксування у коксовій печі триває 13 — 14 годин, по закінченні його кокс (з теплотою згоряння 29 — 31 МДж/кг) виштовхують з камери в гасильний вагон і заливають водою (гасять).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
