Кляйнмайстер
група німецьких граверів / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Кляйнмайстер (нім. Kleinmeister — майстер невеликого формату) — назва німецьких художників і граверів, що працювали з міддю та деревом в епоху Північного Відродження. В основному, це були учні та послідовники Альбрехта Дюрера. Назва виникла через прихильність майстрів до невеликого формату, тонкої техніки та детального зображення.
Багато творів кляйнмайстрів уявляють собою книжкові ілюстрації, більдербогени, віньєтки, заставки, зразки орнаментів і шрифтів. Такі невеличкі гравюри використовували німецькі золотарі, ювеліри, карбувальники з металу, різьбяри, майстри прикладного мистецтва. Пейзажні композиції кляйнмайстрів близькі художникам дунайської школи. Найбільш відомими є Г. Альдегревер, брати Бехам, Й. Амман, Г. Вехтер, Й. Зільбер, Г. Пенц, В. Соліс, П. Флетнер, П. Фліндт, Д. Гопфер.[1] [2]Творчість німецьких граверів-кляйнмайстрів іноді розглядається в якості своєрідної історико-регіональної художньої школи.[3]
Багато творів кляйнмайстрів були міфологічного характеру або пов'язані з темою Старого Завіту. Аналузіючи розмір і тематику гравюр, можна зробити висновок, що вони були створені для ринку колекціонерів, які зберігатимуть їх в альбомах. Деякі з них, до речі, збереглися до нашого часу. Їхня творчість, як і багатьох інших художників того часу, була пов'язана з релігійно-політичним рухом Реформації та подіями селянської війни в Німеччині. Нюрнберзькі прихильники лютеранства в 1525 році залучили братів Бехам і Г. Пенца до суду "за безбожжя" через зображення сільських та еротичних сцен.[4]
Термін Кляйнмайстер використовувся нюрнберзьким майстром ще в 1679 році Йоахимом фон Зандрартом. Також у німецькій мові цей термін можуть вживати для позначення майстрів мініатюрного античного вазопису, акварельного пейзажного живопису швейцарських художників XVIII—XIX століть.