Remove ads
Клубний чемпіонат світу з футболу 2000 року — перший клубний чемпіонат світу, що проходив у Бразилії з 5 по 14 січня 2000 року. У розіграші взяли участь вісім команд. Вони були розподілені по двох групах з подальшим фіналом і матчем за третє місце. Одна група проводила свої матчі у Сан-Паулу на стадіоні «Морумбі», інша — в Ріо-де-Жанейро на «Маракані», де пройшли і обидва заключні поєдинки. Командам було дозволено заявити по 23 гравця.
| Campeonato Mundial de Clubes da FIFA Brasil 2000 | |
|---|---|
| Деталі турніру | |
| Господар |  Бразилія |
| Дата | 5 — 14 січня 2000 року |
| Кількість команд | 8 (з 6 конфедерацій) |
| Стадіони | 2 |
| Призери | |
Переможець  | «Корінтіанс» (1-й титул) |
Фіналіст  | «Васко да Гама» |
3-тє місце  |  «Некакса» |
| 4-те місце |  «Реал Мадрид» |
| Статистика турніру | |
| Матчів зіграно | 14 |
| Голів забито | 43 (3.07 за матч) |
| Глядачів | 514 000 (36 714 за матч) |
| Найкращий бомбардир(и) | Ромаріо Ніколя Анелька(по 3 голи) |
| Найкращий гравець | Еділсон |
2001 → | |
Два представники країни господарки «Корінтіанс» та «Васко да Гама» виграли свої групи і зустрілись у фіналі, де перемогу святкував у серії пенальті клуб із Сан-Паулу.
Remove ads
Відбір учасників
Склад учасників формувався наступним чином: по одному представнику від кожної з шести конфедерацій, «Реал Мадрид» як переможець Міжконтинентального кубка 1998 року (таким чином цей турнір як би інтегрувався в клубний чемпіонат світу) і найкращий клуб країни-організатора.
Коли приймалося рішення про те, хто візьме участь у чемпіонаті як найкращий клуб Бразилії, ще не було ясно, як складеться хід боротьби в національній першості 1999 року, тому путівка була віддана чемпіону 1998 року «Корінтіанс». У грудні 1999 року він знову виграв чемпіонат, підтвердивши тим самим своє право на участь у клубному чемпіонаті світу. В підсумку «Корінтіанс» став і переможцем мундіалю.
Що стосується інших місць, то вони, як правило, віддавалися діючим переможцям кубків чемпіонів. Тільки Південна Америка чомусь вирішила делегувати клуб «Васко да Гама», який виграв Кубок Лібертадорес у 1998 році. «Палмейрас», який виграв цей турнір в 1999 році, з невідомих причин був позбавлений права взяти участь у чемпіонаті світу.
Океанія залишалася єдиним регіоном, де не проводився кубок чемпіонів. З метою визначення свого представника на світовому форумі Конфедерація футболу Океанії ухвалила рішення провести перший розіграш Кубка чемпіонів Океанії у вересні-жовтні 1999 року на Фіджі. Організований нашвидкуруч турнір супроводжувався безліччю негараздів і скандалів. Всього за тиждень до його початку було змінено кількість учасників (з 8 до 9) і перекроєний весь календар. У фіналі австралійський «Саут-Мельбурн» без зусиль розправився з місцевим клубом «Наді». Єдиним суперником, з яким австралійцям довелося поборотися на шляху до фіналу, став клуб з Соломонових Островів «Малайта Іглз» (австралійці виграли 2:1 тільки за рахунок двох голів, забитих в останні п'ять хвилин матчу).
Оригінальне рішення ухвалила Азійська конфедерація футболу. На чемпіонат світу поїхав не переможець кубка чемпіонів, а володар Суперкубка і Кубку кубків Азії «Аль-Наср». Велику роль в успіху «Аль-Насра» зіграв болгарський легіонер Христо Стоїчков, якого клуб за 200 тис. доларів орендував у 1998 році на два тижні. Футболісту належало взяти участь лише в трьох матчах: двох півфіналах і фіналі Кубка кубків. Але саме він забив переможний рік у ворота південнокорейського клубу «Самсунг Блювінгз» у фіналі. Спеціально для участі у чемпіонаті світу клуб хотів запросити Ромаріо, однак переговори не увінчалися успіхом, і бразильський футболіст взяв участь у змаганні в складі «Васко да Гами».
Проблеми європейських клубів
Обидва європейських клуби прибули до Бразилії не в найкращому стані. «Реал» показував в національному чемпіонаті надзвичайно погані результати. У результаті сталася зміна тренера: валлійця Джона Тошака змінив Вісенте Дель Боске, який приїхав на клубний чемпіонат світу в ролі виконувача обов'язків головного тренера. У своєму останньому матчі перед турніром «Реал» зазнав розгромної поразки від «Сарагоси» на своєму полі «Сантьяго Бернабеу» 1:5 вже при Дель Боске.
У 1999 році «Манчестер Юнайтед» виграв безліч турнірів. Для того, аби взяти участь у цьому змаганні команда відмовилася від боротьби за Кубок Англії, чим викликала невдоволення серед вболівальників, для яких національний трофей значив набагато більше. Це призвело до падіння популярності президента клубу Мартіна Едвардса та його подальшої відставки.
Remove ads
«Реал Мадрид», Іспанія — переможець Міжконтинентального кубка 1998;
«Манчестер Юнайтед», Англія — переможець Ліги чемпіонів 1998-99;
«Васко да Гама» (Ріо-де-Жанейро), Бразилія — переможець Кубка Лібертадорес 1998;
«Некакса» (Мехіко)[1], Мексика — переможець Кубка чемпіонів КОНКАКАФ 1999;
«Раджа» (Касабланка), Марокко — переможець Ліги чемпіонів Африки 1999;
«Аль-Наср» (Ер-Ріяд), Саудівська Аравія — переможець Суперкубка Азії 1998;
«Саут-Мельбурн», Австралія — переможець Кубка чемпіонів Океанії 1999;- «Корінтіанс» (Сан-Паулу), Бразилія — чемпіон країни-організатора 1998.
Remove ads
- За перше місце — 6 млн доларів.
- За друге місце — 5 млн доларів.
- За третє місце — 4 млн доларів.
- За четверте місце — 3 млн доларів.
- За місця з п'ятого по восьме — за 2,5 млн доларів.
| Ріо-де-Жанейро | Місця проведення турніру |
|---|---|
| «Маракана» | |
| Місткість: 100.000 | |
 | |
| Сан-Пауло | |
| «Морумбі» | |
| Місткість: 80.000 | |
 |
Кожна команда могла заявити по 23 футболісти, (три з яких мають бути воротарями), принаймні за 10 днів до початку турніру. Всі гравці отримали номери від 1 до 23, незалежно від їх стандартного номера в команді. Спочатку заявити можна було лише гравців, що виступали за свої клуби до 15 листопада 1999 року, однак згодом ця дата була посунута до 20 грудня[2].
Нижче представлений список суддів та помічників суддів, призначених на матчі турніру[3]:
| Конфедерація | Арбітр | Асистент |
|---|---|---|
| АФК |  Саад Мане |
 Сергій Уфімцев |
| КАФ |  Дауда Ндоє |
 Алі Томусанг |
| КОНКАКАФ | .svg){kind=small} Вільям Маттус |
 Хасіб Мохаммед |
| КОНМЕБОЛ |  Орасіо Елісондо Оскар Руїс |
 Мігель Г'якомуцці Фернандо Кресці |
| ОФК |  Дерек Рагг |
 Лаветала Сюамое |
| УЄФА |  Стефано Браскі  Дік Йол |
 Йенс Ларсен Яцек Поцігель |
Груповий етап
Група А
| Клуб | І | В | Н | П | ГЗ | ГП | РГ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Корінтіанс |
3 | 2 | 1 | 0 | 6 | 2 | +4 | 7 |
| Реал Мадрид |
3 | 2 | 1 | 0 | 8 | 5 | +3 | 7 |
 Аль-Наср |
3 | 1 | 0 | 2 | 5 | 8 | −3 | 3 |
 Раджа |
3 | 0 | 0 | 3 | 5 | 9 | −4 | 0 |
| Реал Мадрид |
3 – 1 | Аль-Наср |
|---|---|---|
| (Звіт) |
05/01/2000 18:45 |
Морумбі, Сан-Паулу Глядачів: 12,000 Суддя: Оскар Руїс (Колумбія) |
| Корінтіанс |
2 – 0 | Раджа |
|---|---|---|
| (Звіт) |
| Реал Мадрид |
2 – 2 | Корінтіанс |
|---|---|---|
| (Звіт) |
| Реал Мадрид |
3 – 2 | Раджа |
|---|---|---|
| (Звіт) | Юссеф Ашамі  25'Мустафа Мустаудія 58'
|
10/01/2000 18:45 |
Морумбі, Сан-Паулу Глядачів: 18,000 Суддя: Орасіо Елісондо (Аргентина) |
| Аль-Наср |
0 – 2 | Корінтіанс |
|---|---|---|
| (Звіт) |
Група Б
| Клуб | І | В | Н | П | ГЗ | ГП | РГ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Васко да Гама |
3 | 3 | 0 | 0 | 7 | 2 | +5 | 9 |
| Некакса |
3 | 1 | 1 | 1 | 5 | 4 | +1 | 4 |
 Манчестер Юнайтед |
3 | 1 | 1 | 1 | 4 | 4 | 0 | 4 |
.svg){kind=small} Саут-Мельбурн |
3 | 0 | 0 | 3 | 1 | 7 | −6 | 0 |
| Манчестер Юнайтед |
1 – 1 | Некакса |
|---|---|---|
| (Звіт) | Крістіан Монтесінос 14'
|
06/01/2000 18:15 |
Маракана, Ріо-де-Жанейро Глядачів: 50,000 Суддя: Орасіо Елісондо (Аргентина) |
| Васко да Гама |
2 – 0 | Саут-Мельбурн |
|---|---|---|
| (Звіт) |
06/01/2000 20:45 |
Маракана, Ріо-де-Жанейро Глядачів: 66,000 Суддя: Дік Йол (Нідерланди) |
08/01/2000 18:15 |
Маракана, Ріо-де-Жанейро Глядачів: 73,000 Суддя: Саад Мане (Кувейт) |
| Саут-Мельбурн |
1 – 3 | Некакса |
|---|---|---|
Джон Анастасіадіс 45'
|
(Звіт) |
08/01/2000 20:45 |
Маракана, Ріо-де-Жанейро Глядачів: 5,000 Суддя: Фалла Ндоє (Сенегал) |
11/01/2000 18:15 |
Маракана, Ріо-де-Жанейро Глядачів: 25,000 Суддя: Стефано Браскі (Італія) |
| Некакса |
1 – 2 | Васко да Гама |
|---|---|---|
| (Звіт) |
11/01/2000 20:45 |
Маракана, Ріо-де-Жанейро Глядачів: 45,000 Суддя: Оскар Руїс (Колумбія) |
Матч за 3-е місце
| Реал Мадрид |
1:1 | Некакса |
|---|---|---|
| Звіт |
| Пенальті | |||
Самюель Ето'о  Іван Ельгера Стів Макманаман  Фернандо Морієнтес Хав'єр Дорадо |
3 – 4 | Серхіо Васкес Сальвадор Кабрера Луїс Ернесто Перес Алекс Агінага Агустін Дельгадо |
Фінал
| Пенальті | |||
| Ромаріо Алекс Олівейра Жілберту Віола Едмундо |
3 – 4 | Фредді Рінкон Фернандо Бая Луїзао Еду Гаспар Марселіньйо Каріока |
Remove ads
Положення команд
| Поз. | Команда | І | В | Н | П | ГЗ | ДП | РГ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Корінтіанс |
4 | 2 | 2 | 0 | 6 | 2 | +4 | 8 |
| 2 | Васко да Гама |
4 | 3 | 1 | 0 | 7 | 2 | +5 | 10 |
| 3 | Некакса |
4 | 1 | 2 | 1 | 6 | 5 | +1 | 5 |
| 4 | Реал Мадрид |
4 | 2 | 2 | 0 | 9 | 6 | +3 | 8 |
| 5 | Манчестер Юнайтед |
3 | 1 | 1 | 1 | 4 | 4 | 0 | 4 |
| 6 | Аль-Наср |
3 | 1 | 0 | 2 | 5 | 8 | −3 | 3 |
| 7 | Раджа |
3 | 0 | 0 | 3 | 5 | 9 | −4 | 0 |
| 8 | Саут-Мельбурн |
3 | 0 | 0 | 3 | 1 | 7 | −6 | 0 |
Примітка: Матчі, що завершилися в додатковий час, вважаються як перемоги або поразки, тоді як матчі, що завершилися післяматчовими пенальті, вважаються як нічиї.
Нагороди
| Золотий м'яч | Срібний м'яч | Бронзовий м'яч |
|---|---|---|
| Приз за чесну гру | ||
| «Аль-Наср» | ||
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads