Кинь-Ґрусть

Кинь-Ґрусть (або Дача Кульженка) — історична місцевість Києва. Включає площу Т. Шевченка і прилеглі вулиці (Навашина, Полярну, Пуща-Водицьку, Сошенка та деякі ін.).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кинь-Ґрусть (значення).

Кинь-Ґрусть Київ
Кинь-Ґрусть Хутір Кинь-Грусть, 1888 рік
Загальна інформація
50°31′14″ пн. ш. 30°26′56″ сх. д.
Країна	Україна
Адмінодиниця	Київ
Карта
Кинь-Ґрусть Кинь-Ґрусть (Київ)

Історія назви

Схема передмість Києва. Дача Кинь-Грусть

Походження назви пов'язують із легендою про перебування у Києві російської імператриці Катерини Другої, яка, проїжджаючи 1787 цією місцевістю, нібито, сказала князю Потьомкіну: «Кинь грусть!». Згодом — дачна місцевість, яка належала полковнику М. Є. Бегичеву, з 1838 — П. Я. і М. Г. Лукашевичам, а наприкінці 19 ст. придбана С. В. Кульженком, звідки одержала іншу назву — «Дача Кульженка». Інші назви місцевості: «Лісове урочище Крістерів», «Крістерова гірка». Серед науковців закріпилася назва «Комплекс залишків садиби Вільгельма Готліба Крістера»^[1]

Природні пам'ятки

Віковий дуб Крістера

Місцевість є багатою на пам'ятки природи. На території біля лісництва збереглося чимало екзотичних рослин — дві сосни Веймутова, чотири сибірські модрини висотою понад 20 метрів і більше двох метрів в обіймищі. У колишньому парку Крістера ростуть блакитні ялини, тис ягідний, біота східна, дуби болотний і північний. На вулиці Байди-Вишневецького, 2-а росте легендарна 150-літня «Ялина Крістера», посаджена самим Вільгельмом. Уздовж вул. Кобзарської є 150-літні сосни й величезна стара липа триметрового діаметра, стовбур якої розділяється на три гілки, завтовшки у півметра. По вул. Байди-Вишневецького, біля будинку № 3 росте один з найстарійших і найбільших дубів Києва. Йому близько 700 років, його висота понад 30 метрів, обіймище стовбура — п'ять із половиною метрів. Під цим дубом любив відпочивати Вільгельм Крістер, а іноді й Тарас Григорович Шевченко, який часто бував у нього в гостях.^{[джерело?]}

Див. також

• Київські дачі

Примітки

1. Унікальні київські дерева-довгожителі. Архів оригіналу за 19 Листопада 2014. Процитовано 20 Липня 2009.

Джерела

• Веб-енциклопедія Києва.

Посилання

• Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — С. 22, 31 — ISBN 966-686-050-3.

• А. І. Шушківський. Кинь Ґрусть [Архівовано 25 Жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013.
• Звід пам'яток історії та культури України: Енциклопедичне видання. У 28 томах: Київ. Кн. 1, ч. 3.: С–Я / Редкол. тому: Відп. ред. П. Тронько та ін. Упоряд.: В. Горбик, М. Кіпоренко, Н. Коваленко, Л. Федорова. Головна редакція Зводу пам'яток історії та культури при видавництві "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана. – К.: Голов. ред. Зводу пам'яток історії та культури при вид-ві "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана, 2011. – Стор 2084.