Керес Пауль Петрович
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Па́уль Петро́вич Ке́рес (ест. Paul Keres, рос. Пауль Петрович Керес; 7 січня 1916, Нарва — 5 червня 1975, Гельсінкі, Фінляндія, похований у Таллінні) — естонський і радянський шахіст, шаховий композитор і теоретик. Один із найсильніших шахістів світу 1930—1960-х років[1]. Увійшов до списку «100 видатних естонців XX століття», визнаний найкращим спортсменом Естонії у XX столітті[2]. Перший в історії шахіст, якого зобразили на банкнотах (5 естонських крон)[3].
Пауль Керес | ||||
---|---|---|---|---|
Оригінал імені | ест. Paul Keres | |||
У Вейк-ан-Зеє 1969 року | ||||
Країна | Естонія, СРСР | |||
Народження |
7 січня 1916(1916-01-07) Нарва, Російська імперія | |||
Смерть |
5 червня 1975(1975-06-05) (59 років) Гельсінкі, Фінляндія | |||
Титул | міжнародний гросмейстер (1950) | |||
Піковий рейтинг |
~2786 (1947, оцінка chessmetrics)[1] | |||
Нагороди та відзнаки | ||||
Міжнародний гросмейстер (1950), міжнародний арбітр із шахової композиції (1957), міжнародний арбітр із шахів (1974); майстер спорту СРСР (1948). Разом із Рубеном Файном поділив 1-2-ге місця на АВРО-турнірі 1938, де визначали претендента на титул чемпіона світу. Чотири рази поспіль посідав друге місце на турнірах претендентів (1953, 1956, 1959, 1962), зупиняючись за крок до матчу за титул чемпіона світу з шахів, за що отримав прізвисько «вічно другий»[3]. П'ятиразовий чемпіон Естонії, триразовий чемпіон СРСР. У складі збірної Радянського Союзу 7 разів вигравав шахові олімпіади та тричі — командні чемпіонати Європи. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1957).
Молодший брат фізика Гаральда Кереса.