Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Монгу́ш Барахо́євич Ке́нін-Лопса́н (тув. Моңгуш Бора-Хөө оглу Кенин-Лопсаң; рос. Монгуш Барахоевич Кенин-Лопсан, 10 квітня 1925, сумон Хондергей, Тува — 10 лютого 2022)[3] — тувинський культурний діяч, письменник, поет, публіцист, етнограф, фольклорист, краєзнавець, верховний довічний шаман Туви.
Монгуш Барахоєвич Кенін-Лопсан | ||||
---|---|---|---|---|
Моңгуш Бора-Хөө оглу Кенин-Лопсаң | ||||
Народився | 10 квітня 1925 Дзун-Хемчицький кожуун, Тува | |||
Помер | 10 лютого 2022 (96 років) | |||
Країна | СРСР[1] Росія | |||
Національність | тувинець | |||
Діяльність | поет, прозаїк, етнограф-збирач тувинського фольклору | |||
Сфера роботи | творче та професійне письмоd[2], поезія[2], історія[2] і шаманізм[2] | |||
Alma mater | Східний факультет СПбДУd | |||
Премії | заслужений діяч культури РРФСР, заслужений діяч культури Тувин. АРСР, народний письменник Республіки Тива, Орден Дружби народів, медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня, Орден Республіки Тива. | |||
| ||||
Монгуш Борахоєвич Кенін Лопсан народився 10 квітня 1925 року в сумоні (поселенні) Хондергей Дзун-Хемчицького кожууна у трудовій багатодітній родині. Його батько - Монгуш Кельдегей оглу Бора-Хоо був мисливцем і водночас знаним оповідачем і оратором. Мати - Сат Шиижек уруу Сендінмаа – майстриня й талановита виконавиця народних пісень. У Монгуша було ще десять сестер і п'ять братів. Монгуш Борахоєвич - шоста за ліком дитина в сім'ї.
У тринадцятирічному віці восени 1938 року Монгуш вступає до щойно відкритої у містечку Бедик-Тей сумона Хондергей початкової школи, тямущого хлопця зарахували відразу до другого класу. З третього по сьомий класи Монгуш навчається у Чаданській семирічній школі.
Лише природній тямущості і щасливому збігу обставин завдячує Кенін-Лопсан, потрапивши у єдину за всю історію тувинську групу, набрану для навчання на Східному факультеті Ленінградського державного університету імені А. Жданова. У 1952 році Монгуш Кенін-Лопсан закінчив навчання і повернувся на роботу до рідної Туви, де на нього могла чекати блискуча кар'єра по партійній лінії. Але Кенін-Лопсан обрав інший життєвий шлях. Спочатку він працює викладачем тувинської мови та методики викладання російської мови у сільських школах республіки, а пізніше - у Тувинському педагогічному училищі.
У період з 1953 до 1965 років Монгуш Кенін-Лопсан – провідний редактор художньої літератури Тувинського книжкового видавництва. З 1965 до 1996 року – науковий співробітник Тувинського національного краєзнавчого музею імені Алдан Маадир, а з 1996 року - старший науковий співробітник.
У 1977 році Монгуш Кенін-Лопсан виступив з науковим дослідженням «До питання категорій твинських шаманів», а у 1982 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Сюжети і поетика тувинського шаманства. Досвід історико-етнографічної реконструкції». Лише 1997 року, вже після обрання дійсним членом Нью-Йоркської академії наук у 1995 році, Кенін-Лопсан захистив докторську дисертацію на тему: «Проблеми етнографічного вивчення тувинського шаманізму. За матеріалами шаманського фольклору».
З кінця 80-х — початку 90-х років XX століття Кенін-Лопсан цілком віддається науковій діяльності, видає численні монографії, пише наукові статті (дивись нижче), бере активну участь у заходах, в тому числі міжнародних, з відродження тувинської культури, зокрема шаманізму. Так, у листопаді 1992 року за якого участі створено спілку тувинських шаманів «Дунгур» — «Бубен». А у 1993 році під керівництвом Кенін-Лопсана у Кизилі проведено Міжанродний семінар шаманів та шаманознавців, під час якого він виступає з доповіддю «Координати душі у тувинців». Уряд тувинської автономії підримав зусилля і прагнення вченого, постановивши створити Науковий центр вивчення тувинського шаманства при Тувинському республіканському краєзнавчому музею з метою вивчення і популяризації тувинського шаманства.
Монгуш Кенін-Лопсан почав творчу діяльність ще за юних років. Свої перші вірші Монгуш Кенін-Лопсан написав ще до навчання у Ленінграді. Вже навчаючись в університеті, він узявся до прози. Саме в роки навчання, у 50-і роки XX століття, Кенін-Лопсан працював над першим у тувинській літературі романом — «Темно-рябий кінь». Загалом у доробку письменника і поета 9 романів, 20 поетичних і прозових збірок.
Монгуш Кенін-Лопсан - автор поетичних збірок:
До прозового доробку Кенін-Лопсана належать романи «Юрта табунника», «Буян-Бадирги» та інші.
Кенін-Лопсан відомий також і як перекладач. Зокрема, він перекладав поезії Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки[4]. У свою чергу, його вірші перекладалися українською (наприклад «Два курені» та «Пісня води» в журналі «Жовтень», № 1 за 1985 рік).
Монгуш Кенін-Лопсан ще у дитячому віці зацікавився фольклором рідного тувинського народу, адже його батько був талановитим оповідачем народних сказань і легенд, а мати - натхненною виконавицею тувинських пісень.
Протягом усього свого життя Кенін-Лопсан збирав алгиші - гімни та міфи тувинських шаманів, їм же присвятив свою наукову діяльність. Саме завдяки Монгушу Борахоєвичу, задовго до демократизації 90-х років XX століття, вже у 70-і роки у науковий обіг ввійшло поняття тувинського шаманського фольклору, а жанр алгишів, хоча і не повністю, було реабілітовано й урятовано від забуття. З остаточною реабілітацією цього жанру тувинського фольклору Кенін-Лопсана було обрано довічним президентом тувинських шаманів.
Монгуш Кенін-Лопсан співробітничав з більш як тисячею інформантів. Письменник брав участь у написанні «Нарисів тувинської літератури» (вийшли друком у 1964 році), літературно обробив казки «Чижик» та «Хайиндиринмай Багай-оол», епос «Танаа-Херел», опубліковані у 1985–1986 роках тощо. У 1985 році вийшла книга Кенін-Лопсана «Небесне дзеркало: Книга казок, переказів, оповідань і повістей» (у перекладі з тувинської Е. Фонякової).
У 1987 році Кенін-Лопсан публікує наукове дослідження «Обрядова практика і фольклор тувинського шаманства», а в 1992 році друком виходить унікальне зібрання «Алгиші Тувинських шаманів» (тувинською мовою) - плід його багаторічної творчої і наукової праці. До його 70-річчя у 1995 році приурочено російський переклад цього видання (опубліковано у двомовному виданні також у Кизилі). В цей же плідний період ним видана науково–популярна книга «Магія тувинських шаманів», численні наукові статті тощо. Автор продовжує творчу діяльність і досі.
Монгуш Кенін-Лопсан – член спілки письменників Туви, заслужений діяч культури РРФСР і Тувинської АРСР, народний письменник Республіки Тива, дійсний член Нью-Йоркської Академії наук, володар звання «Живий скарб шаманізму» Американського фонду шаманських досліджень.
Монгуша Борахоєвича нагороджено орденом Дружби народів, медаллю ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня[5], а також вищою державною нагородою Тиви - Орденом Республіки Тива. Кенін-Лопсан - почесний житель міста Кизил.
Розповідь Монгуш Кенін-Лопсана про своїх предків, записана у 1995 році під час інтерв'ю з нагоди 70-річчя Кенін-Лопсана доктором історичних наук Маріанною Девлет:
Уривок вірша Монгуш Кенін-Лопсана з рукописної (невиданої і досі) поетичної збірки «Серце поета» (1988)
тувинський оригінал | український переклад |
---|---|
... Амы тыным эртен эрте узулзе -даа Арат чонум адым утпайн чоруур турган Ажыл албан кылып чораан казанаамда Ажыдып каан дептерлерим олчаан чыдар "Кенин-Лопсан тыва хамнар хааржакчызы" Хензиг домак алдыналып чайнап туру... | ... Навіть коли мій позіх раніше часу перерветься Ім'я моє народ мій не забуде У тій хатинці, де за роботою сидів, Розкидані папери на столі лежатимуть Лише слова у надписі малім "Кенін-Лопсан, тувинських вірувань Оберігач - як спогад, золотом блистітимуть.. |
Висловлювання Монгуш Кенін-Лопсана з його інтерв'ю для журналу «Профіль», число 12 за 2007 рік:
Висловлювання про Кенін-Лопсана Зої Самдан, заступника з наукових питань Директора Тувинського НДІ мови та літератури:
Висловлювання про Кенін-Лопсана Леоніда Кизласова, професора Московського університету:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.