Квантифікація

Квантифікація (від квант) (англ. quantification, нім. Quantifizierung f) — кількісне вираження якісних ознак.

У математиці та емпіричній науці кількісна оцінка — це акт підрахунку і вимірювання, який відображає людські почуття спостереження та переживання у величини. Кількісна оцінка в цьому сенсі є основою для наукового методу.

Природничі науки

Квантифікація застосовується при вимірюванні таких параметрів як температура, час, кут, частота, швидкість, прискорення, сила, тиск, електрична напруга, інтенсивність світла, дози опромінення. Вимірювання полягає в отриманні виміряного значення - часто шляхом перетворення в електричний аналоговий або цифровий сигнал.

• «Це лише факти, але вони є кількісними фактами та основою науки».^[1]
• Здається, що загальновизнаним є те, що «основою квантифікації є вимірювання».^[2]
• Немає сумнівів у тому, що «кількісне визначення стало основою для об'єктивності науки».^[3]
• У стародавні часи «музиканти та художники … відкинули кількісне визначення, але купці, за визначенням, кількісно оцінювали свої справи, щоб вижити, зробили їх видимими на пергаменті та папері».^[4]
• Будь-яке розумне порівняння Арістотеля з Галілеєм ясно показує, що не може бути ніякої унікальної закономірності без детального кількісного визначення. «^[5]
• Навіть сьогодні „університети використовують недосконалі інструменти під назвою“ екзамени „, щоб опосередковано кількісно визначати те, що вони називають знаннями.“»^[6]

Суспільні науки

У соціальних науках кількісне визначення є невід'ємною частиною економіки і психології. Обидві дисципліни збирають дані шляхом емпіричного спостереження та експерименту (психологія), і обидві використовують статистичні методи, такі як регресійний аналіз, щоб зробити висновки з цього.

Квантитативна лінгвістика — це область лінгвістики, яка спирається на кількісну оцінку.

Див. також

• Квантор
• Спряжені функтори
• Квантитативний (кількісний) аналіз
• Метрологія

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Квантифікація // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.

Примітки

1. James McKeen Cattell; and Farrand Livingston (1896) «Physical and mental measurements of the students of Columbia University», The Psychological Review, Vol. 3, No. 6 (1896), pp. 618-648; p. 648 quoted in James McKeen Cattell (1860—1944) Psychologist, Publisher, and Editor. [Архівовано 6 Липня 2017 у Wayback Machine.]
2. Samuel Stanley Wilks (1961) «Some Aspects of Quantification in Science», Isis, Vol. 52, No. 2 (1961), pp. 135-142; p. 135
3. Hong, Sungook (2004) «History of Science: Building Circuits of Trust [Архівовано 16 Лютого 2008 у Wayback Machine.]», Science, Vol. 305, No. 5690 (10 September 2004), pp. 1569-1570
4. Alfred W. Crosby (1996) The Measure of Reality: Quantification and Western Society, Cambridge University Press, 1996, p. 201
5. Langs, Robert J. (1987) „Psychoanalysis as an Aristotelian Science—Pathways to Copernicus and a Modern-Day Approach [Архівовано 8 Березня 2016 у Wayback Machine.]“, Contemporary Psychoanalysis, Vol. 23 (1987), pp. 555-576
6. Aaron Lynch (1999) «Misleading Mix of Religion and Science, [Архівовано 26 Липня 2011 у Wayback Machine.]» Journal of Memetics: Evolutionary Models of Information Transmission, Vol. 3, No. 1 (1999)