Католицьке богослов'я
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Католи́цьке богосло́в'я (також богослі́в'я або теоло́гія) — це систематичне вивчення і розуміння вчення, доктрин, вірувань і практик Католицької Церкви, яке є результатом теологів. У широкому окресленні визначається як наука. Вона поділяється на чотири дисципліни з кількома піддисциплінами: Біблійне богослов'я (екзегеза Старого Завіту; екзегеза Нового Завіту), історичне богослов'я (церковна історія античності, Середньовіччя, Нового часу, регіональна історія), систематичне богослов'я (філософія; фундаментальне богослов'я, догматика, моральне богослов'я та соціальна етика) і практичне богослов'я (релігійна освіта, пасторальне богослов'я, літургіка, канонічне право). Всі дисципліни також є частиною повного курсу католицького богослов'я.
Святий Ансельм визначає богослов'я як Fides quaerens intellectum (віра, яка шукає розуміння). Таким чином, у католицизмі богослов раціонально досліджує християнську таємницю на основі даних християнського об'явлення.
Однією з особливостей католицького богослов'я є його високий ступінь систематизації, який став очевидним у період схоластики з універсалізацією шкіл, тобто з появою університету.
Католицьке богослов'я здійснюється з перспективи релігійної спільноти і в цьому відношенні відрізняється від релігієзнавства. Тим не менше, богослов'я всебічно виконує завдання рефлексії над вірою по відношенню до Церкви, суспільства і науки[1]. Крім того, католицьке богослов'я розглядається як співрозмовник для культурології, історичних та археологічних досліджень, соціології релігії та психології релігії.
Католицьке богослов'я має на меті зміцнювати віру вірних через поглиблення розуміння вчення і доктрин Католицької Церкви, сприяти духовному зростанню через молитву і таїнства, забезпечувати міцний фундамент, вкорінений у Святому Письмі і Переданні, сприяти єдності і сопричастю всередині Церкви, а також вирішувати сучасні виклики, даючи відповідні відповіді.
Основні вчення католицької церкви, які обговорювались на ранніх соборах церкви, узагальнені в різних віросповіданнях, особливо в Нікейському Символі Віри та Апостольському Символі Віри. Починаючи з 16 століття, церква випускає катехизиси, які слугують стислим викладом її вчення. У 1992 році Католицька Церква представила останній авторитетний Катехизм Католицької Церкви.[2][3]