Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Карл Адольф Вернер (7 березня 1846 — 5 листопада 1896) — данський мовознавець. Відомий завдяки фонетичному закону Вернера, який він опублікував у 1876 році. [5]
Карл Вернер | |
---|---|
Народився | 7 березня 1846[1][2][3] Оргус, Данія |
Помер | 5 листопада 1896[1][2][3] (50 років) Копенгаген |
Країна | Королівство Данія |
Діяльність | антрополог, мовознавець |
Знання мов | данська[4] |
Заклад | Копенгагенський університет |
Членство | Данська королівська академія наук |
Інтерес Вернера до мов був стимульований читанням про роботи Расмуса Раска Вернер почав навчання в університеті в 1864 році зі східних, германських і слов'янських мов, потім служив в армії, після чого продовжив навчання. У грудні 1871 року він поїхав до Росії, де витратив майже рік на вивчення мови. Його першою науковою працею була Nogle Raskiana (1874). Він почав вивчати наголос данської та слов’янських мов і був спантеличений тим, що готські слова fadar і broþar мають різні приголосні після кореневої голосної. У той час він якраз займався вивченням наголосу, тому шукав пояснення в тому напрямку, який призвів до формування закону Вернера. Закінчивши своє дослдження в 1875 році, Вернер надіслав його Вільгельму Томсену; через рік ця праця була опублікована.
Незважаючи на свої досягнення, Вернер вважав себе лише аматором германської філології. Він відхилив деякі пропозиції професури, задовольнившись тим, що працював бібліотекарем у Галле. Його викладачем свого часу був Август Лескін, піонер дослідження фонтетичних законів [6], Вернер подав заявку на премію Боппа, яку отримав у 1877 році. Врешті Вернер таки став професором у 1888 році, його також обрали членом Данської королівської академії наук і літератури.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.