Зудіна Марина В'ячеславівна

Мари́на В'ячесла́вівна Зу́діна (нар.. 3 вересня 1965, Москва, РРФСР, СРСР) — радянська і російська акторка театру і кіно. Народна артистка Російської Федерації (2006)^[2].

Зудіна Марина В'ячеславівна
рос. Марина Вячеславовна Зудина
Зображення
Ім'я при народженні	Марина Вячеславовна Зудина
Народилася	3 вересня 1965(1965-09-03)[1] (59 років) Москва, СРСР
Національність	росіянка
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	акторка
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва (1986)
Роки діяльності	1984 — дотепер
Чоловік	Олег Табаков (1994—2018)
Діти	Табаков Павло Олегович і Maria Tabakovad
IMDb	nm0958461
Нагороди та премії
Зудіна Марина В'ячеславівна у Вікісховищі

Вдова народного артиста СРСР Олега Табакова.

Біографія

Марина Зудіна народилася 3 вересня 1965 року в Москві в родині журналіста В'ячеслава Васильовича Зудіна і вчительки музики Ірини Зудіної^[3]. Дитячі роки пройшли в районі станції метро «Преображенська площа».

Перші три роки життя Марина з батьками провела в Інті (Комі АРСР), куди після університету направили її батька. У дитинстві не мала виражених здібностей, не вміла співати й танцювати, тому в художній самодіяльності участі не брала. Однак її мати, будучи музичною працівницею, стала наполегливо з нею займатися. У дев'ять років Марина захопилася оперою і мріяла стати оперною співачкою. Ще через рік зацікавилася балетом і навіть спробувала вступити до хореографічного училища, але не пройшла за віком. У старших класах середньої школи серйозно вирішила стати акторкою, добре підготувалася, рік займалася з фоніатром, щоб розвинути голос. Мріяла навчатися в театральному училищі тільки у Олега Табакова.

У 1981 році, у шістнадцятирічному віці, не здавши до того часу ще жодного випускного іспиту в середній школі (школу закінчила трохи пізніше з двома четвірками, решта п'ятірки), прийшла до ГІТІСу на конкурс до Олега Табакова і потрапила вже не на основні тури прослуховування, а — добір, відразу пройшла співбесіду, отримала дві п'ятірки і вступила^[4].

Особисте життя

У 1986 році закінчила Державний інститут театрального мистецтва імені А. В. Луначарського — ГІТІС (акторський курс Олега Табакова та Авангарда Леонтьєва) і була прийнята до трупи Московського театру-студії під керівництвом Олега Табакова.

Між маститим педагогом і юною акторкою розгорівся роман. Через десять років Олег Табаков і Марина Зудіна офіційно оформили шлюб. У шлюбі народила двоє дітей: Павло Табаков (нар. 1 серпня 1995) і Марія Табакова (нар. 7 квітня 2006)^[5].

26 грудня 2020 року була госпіталізована до Боткінської лікарні з діагнозом «вертебро-базилярній недостатність» (порушення функціонування головного мозку внаслідок ослаблення кровотоку в артеріях). Сама Зудіна своє погане самопочуття і госпіталізацію заперечує.^[6]

У лютому 2022 року виступила проти російського вторгнення в Україну.

Творчість

Ролі в театрі

Московський театр-студія під керівництвом Олега Табакова

• «Жайворонок» Ж. Ануя — Агнеса
• «Дивакуватий Журден» М. О. Булгакова — Люсіль
• «Дах» О. М. Галина — Світлана
• «Дві стріли» О. М. Володіна — Дівчина
• «Крісло» А. Маріна за Ю. М. Поляковиму — Таня
• «Ріка на асфальті» А. Ліпскерова — Каніфоль
• «Звичайна історія» В. С. Розова за І. О. Гончаровим — Єлизавета Олександрівна
• «Білоксі-Блюз» Н. Саймона — Ровенна
• «Норд-Ост» А. Богдановича — Ольга
• 2007 — «Затоваренна бочкотара» В. П. Аксьонова. Режисер: Євген Каменькович — Сільвія
• «Матроська тиша» О. А. Галича — Таня
• «Міф про Дон-Жуана» Мольєра — Ельміра
• «Механічне піаніно» О. А. Адабашьяна та М. С. Міхалкова за А. П. Чеховим — Софія Єгорівна
• «Останні» М. Горького — Любов
• «Прощайте… і рукоплескайте!» А. Богдановича — Мадалена
• «Небезпечні зв'язки» Ш. де Лакло — Маркіза де Мартей
• «Секс, брехня і відео» С. Содерберга — Ганна Мілані
• «Старий квартал» Т. Вільямса — Джейн
• «Дядя Ваня» А. П. Чехова. Режисер: Міндаугас Карбаускіс — Олена Андріївна, 27 років, дружина відставного професора Серебрякова
• «Ідіот» Ф. М. Достоєвського — Настасья Пилипівна
• «На всякого мудреця досить простоти» О. М. Островського — Клеопатра Львівна Мамаєва, дружина Ніла Федосеїча
• «Сублімація кохання» Альдо де Бенедетті — Паола
• «Божевільний день, або Одруження Фігаро» П. де Бомарше — графиня Альмавіва
• «Чайка» А. П. Чехова — Ірина Миколаївна Аркадіна, у шлюбі Треплєва, акторка

Московський Художній театр імені А. П. Чехова

• «Антігона» за п'єсою Жана Ануя. Режисер: Темур Чхеїдзе — Антігона
• «Качине полювання» О. В. Вампілова. Режисер: Олександр Марін — Галина
• «Остання жертва» О. М. Островського. Режисер: Ю. І. Єрьомін — Юлія Павлівна Тугіна, молода вдова
• «Тартюф» Мольєра. Режисер: Ніна Чусова — Ельміра, дружина Оргона
• «Жінка з моря» Г. Ібсена — Еліда
• «Подія» М. О. Булгакова. Режисер: Костянтин Богомолов — Любов Трощейкіна, дружина художника Олексія Максимовича
• «Ідеальний чоловік. Комедія». Твори К. Ю. Богомолова за творами Оскара Вайлда. Режисер: Костянтин Богомолов — місіс Чівлі, шантажистка, колишня однокласниця леді Чілтерн
• «Карамазови». Фантазії режисера К. Ю. Богомолова на тему роману Ф. М. Достоєвського. Режисер: Костянтин Богомолов — Хохлакова-кубушка (Катерина Йосипівна Хохлакова)
• «Трамвай „Бажання“» (сцени з міського життя) Т. Вільямса. Режисер: Роман Феодори — Бланш Дюбуа
• «Мушкетери. Сага. Частина перша». Твір К. Ю. Богомолова. Романтичний треш-епос за мотивами роману Александра Дюма. Режисер: Костянтин Богомолов — Міледі
• «350 Сентрал парк Вест, New York, NY 10025» за п'єсою Вуді Аллена. Режисер: Костянтин Богомолов — Філліс Ріггс, психоаналітикиня, дружина Сема

Ролі в кіно

Рік		Назва	Роль
1984	ф	Ще люблю, ще сподіваюся	дружина Петра Захарова
1985	ф	Валентин і Валентина	Валентина
1985	ф	Особиста справа судді Іванової	Ольга Миколаївна, вчителька музики
1985	ф	Після дощику в четвер	Мілоліка
1986	ф	Подорож мсьє Перрішона	Анрієтті
1986	ф	По головній вулиці з оркестром	Ксюша, дочка Муравіних
1987	ф	Забави молодих	Світлана Бобильова, студентка технікуму
1987	ф	Дні і роки Миколи Батигіна	Юля
1989	ф	Життя за лімітом	Маша, лімітниця
1989	ф	Молода людина з хорошої сім'ї	Аріна
1989	ф	Шляхетний розбійник Володимир Дубровський	Марія Кирилівна Троєкурова (Маша)
1990	ф	Мордочка	Віра, подруга Гени
1990	ф	Під північним сяйвом	Анна
1992	ф	Сповідь утриманки	Марія Смирнова, провінційна утриманка
1992	ф	Тридцятого знищити!	Лана (роль озвучила Наталія Гурзо)
1995	ф	Німий свідок / Mute Witness	Біллі Гьюз, глухоніма дівчина, фахівчиня із спецгриму в кіно
1995	ф	Трибунал (Швеція)	адвокатка
1996	ф	Золотий туман	знімалася
1996	ф	Справи смішні, справи сімейні	знімалася
1998	ф	За два кроки від неба	Віра
2002	с	За лаштунками	Тетяна Занегін, акторка, «прима» театру
2005	с	Єсенін	Зінаїда Миколаївна Райх, перша дружина Сергія Єсеніна
2006	с	Ад'ютанти любові	Аглая Ланська, сестра Євдокії Черкасової, мати Варвари Ланської, тітка Петра Черкасова, дружина Дмитра Неврева
2007	ф	Ювілей	Кіра
2008	с	Спадщина	Ліза
2009	с	Непоодинокі	Марія
2009	с	Танго з ангелом	Лідія Верницька, ворожка, психологиня, мати Івана
2010	с	Французький лікар	Ніна Дмитрівна Дорохова, головна лікарка
2010	ф	Люблю 9 березня!	Катерина Казанцева, письменниця
2012	ф	Око Боже (документальний фільм)	Ірина Олександрівна Антонова, радянська і російська мистецтвознавиця
2013	ф	Обмани, якщо любиш	Олена Сергіївна, мати Сергія і Марти
2018	с	Хороша дружина	Світлана Гранова, юристка, адвокатка в юридичній фірмі «Швець, Гранова, Калінін і партнери»
2019	с	Утриманки	Людмила (Мила) Долгачова, дружина Ігоря Долгачова, коханка Кирила Сомова
2019	ф	Ампір V	мати Рами (Романа Шторкіна)

Визнання

Державні нагороди та звання

• 1995 — почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації» — за заслуги в галузі мистецтва^[7].
• 2006 — почесне звання «Народний артист Російської Федерації» — за великі заслуги в галузі мистецтва^[2].

Громадські нагороди та премії

• 1996 — "спеціальна згадка журі на Міжнародному фестивалі фантастичних фільмів в Жерармереі (Франція) — за виконання ролі Біллі Гьюз у фільмі «Німий свідок» («Mute Witness») (1995; ФРН, Велика Британія, Росія) режисера Ентоні Воллера.
• 1997 — премія газети «Комсомольська правда» — за ролі у виставах «Прощайте… і рукоплескайте!» А. Богдановича і «Старий квартал» Т. Вільямса на сцені Московського театру-студії під керівництвом Олега Табакова.
• 1999 — театральна премія газети «Московський комсомолець» у номінації «Найкраща жіноча роль» в категорії «Полуметри» — за роль Настасії Пилипівни в спектаклі «Ідіот» за романом Ф. М. Достоєвського на сцені Московського театру-студії під керівництвом Олега Табакова.
• 1999 — російська театральна премія «Чайка» — за роль Паоли у виставі «Сублімація кохання» за п'єсою Альдо де Бенедетті на сцені Московського театру-студії під керівництвом Олега Табакова.
• 2011 — театральна премія газети «Московський комсомолець» у номінації «Найкраща жіноча роль другого плану» в категорії «Полуметри» — за роль Аркадіної у виставі «Чайка» на сцені Московського театру-студії під керівництвом Олега Табакова.
• 2012 — іменна 17-та премія Олега Табакова за досягнення в галузі культури — «за безумовні творчі перемоги у втіленні ролей» Аркадіної та Любові Трощейкіної у виставах «Чайка» і «Подія»^[8].
• 2014 — премія «Творче відкриття» імені Олега Янковського — «за точне втілення режисерського задуму і віртуозну акторську гру» у виставах «Карамазови» та «Ідеальний чоловік. Комедія» на сцені МХТ імені А. П. Чехова.
• 2016 — іменна 21-ша премія Олега Табакова за досягнення в галузі культури — «за творчі досягнення в спектаклях МХТ імені А. П. Чехова останніх років»^[9].

Примітки

1. ČSFD — 2001.

   d:Track:Q3561957
2. Указ Президента Российской Федерации В. Путина № 120 от 15 февраля 2006 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации». [Архівовано 13 листопада 2019 у Wayback Machine.] Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
3. http://www.chsvu.ru/poslednie-novosti/marina-zudina/%5Bнедоступне+посилання%5D
4. Марина Райкина. Марина Зудина: «Влюблённость в Табакова оказалась космической. Я могла часами ждать его на морозе». [Архівовано 24 грудня 2019 у Wayback Machine.] Газета «Московский комсомолец» // mk.ru (2 сентября 2015 года)
5. ВИДЕО. Олег Табаков и Марина Зудина в программе «Сегодня вечером» с Андреем Малаховым. Выпуск от 19 декабря 2015 года. [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.] «Первый канал» // 1tv.ru
6. Выяснились подробности госпитализации вдовы Табакова: «скорую» вызывать не хотела. www.mk.ru (рос.). Архів оригіналу за 27 грудня 2020. Процитовано 27 грудня 2020.
7. Указ Президента Российской Федерации Б. Ельцина № 551 от 30 мая 1995 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации». [Архівовано 14 червня 2020 у Wayback Machine.] Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
8. Олег Табаков наградил своей премией Андрея Звягинцева, Владимира Познера и Константина Хабенского. [Архівовано 17 серпня 2018 у Wayback Machine.] Информационное агентство России «ТАСС» // tass.ru (10 апреля 2012 года)
9. Ксения Коробейникова. Олег Табаков вручил именную премию. [Архівовано 19 квітня 2021 у Wayback Machine.] Газета «Московский комсомолец» // mk.ru (24 марта 2016 года)

Посилання

• Марина В'ячеславівна Зудіна. Народна артистка РФ. Біографія, ролі в театрі, фільмографія, премії та нагороди. [Архівовано 10 березня 2019 у Wayback Machine.] Офіційний сайт МХТ імені А. П. Чехова // art.theatre.ru
• Марина В'ячеславівна Зудіна. Народна артистка РФ. Біографія, ролі в театрі, кіно і на телебаченні, нагороди і премії, фотографії. [Архівовано 15 серпня 2020 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Московського театру-студії під керівництвом Олега Табакова // tabakov.ru
• Марина Зудіна, актриса: біографія, ролі, фільми, фотографії, нагороди та відгуки. [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] // ruskino.ru