Зубрицький Михайло Іванович
український етнограф, фольклорист та історик, греко-католицький священник / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Зубрицький Михайло Іванович?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
о. Михайло Зубрицький гербу Помян (22 жовтня 1856, Кіндратів, Королівство Галичини та Володимирії (нині Львівська область, Україна), Австро-Угорщина — 8 квітня 1919, Береги Долішні, Західноукраїнська Народна Республіка (нині Польща) — греко-католицький священник, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч (в тому числі місцевого самоврядування Західноукраїнської Народної Республіки), публіцист, дійсний член НТШ (з 29.07.1904, єдиний сільський священник, що мав такий ступінь).
Зубрицький Михайло Іванович | |
---|---|
Народився | 22 жовтня 1856(1856-10-22) Кіндратів |
Помер | 8 квітня 1919(1919-04-08) (62 роки) Береги Долішні |
Поховання | Береги Долішні |
Підданство | Шаблон:Австроугорська імперія → Шаблон:ЗУНР → Шаблон:Третя Річ Посполита |
Національність | українець |
Діяльність | священик, етнограф, фольклорист, публіцист, громадський діяч, політик |
Галузь | етнографія[1], фольклористика[1], історія[1], церковне служінняd[1], освіта[d][1] і політична діяльність[1] |
Знання мов | українська[1] |
Посада | священик |
Конфесія | УГКЦ |
У шлюбі з | Ольга Борисевич |
Діти | Анастасія Левицька, Зиновія Долинська, Володимир Зубрицький, Петро Зубрицький |
|
Його можна вважати засновником таких течій історичної науки, які сформувалися у ХХ ст., як усна історія і (частково) мікроісторія. Перший у світі науковець, який вибрав предметом наукового дослідження життя та побут селян (завдяки його працям Мшанець, де він служив 31 рік, є найдослідженішим селом в історико-етнографічному вимірі у всій Центрально-Східній Європі).
Наукові праці Зубрицького радо використовували професор Михайло Грушевський, доктор Іван Франко, Володимир Гнатюк, Філарет Колесса, а в наш час — Зоряна Болтарович, В. Зінич, Микола Кравець, О. Куницький, К. Матейко, С. Мишанич, С. Павлюк, А. Поріцький, Ф. Стеблій, Михайло Шалата [Архівовано 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.], Роман Кирчів та інші[2].