Зорова поезія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Зорова (візуальна) поезія, поезомалярство, поезографія — мистецький вид, що поєднує літературну (текстову) й зорову (графічну) форми твору в одне естетичне ціле. Зорові елементи можуть включати графіку, живопис, декоративно-прикладне мистецтво, архітектуру, математичні знаки тощо.Термін зорова поезія з'явився десь у ХІХ ст.[1]
![]() | Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. (9 січня 2020) |
Особливість зорової поезії полягає в тому, що зовнішня зорова форма тексту не лише передає усну звукову форму, а й творить з нею естетичну єдність, що надає твору додаткової поетичної енергії. Окрім того, зорова форма може мати самодостатній зміст, особливо у випадках, коли вона має більш графічне вирішення. Зорову форму можна розглядати як поетичний засіб на рівні з елементами просодії і троп. Як синтетичне утворення зорова поезія різною мірою поєднує літературні й зорові елементи, на основі чого виникають її різновиди.[1]